Сьогодні, 23 вересня, у Міжнародний день жестових мов, Національна рада презентує результати моніторингу 41 загальнонаціонального телеканалу щодо інклюзивної доступності їхнього контенту. Дослідження, проведене в рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, виявило, що лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, а частка доступної кінопродукції становить менше як 1%.
Законодавче підґрунтя: від міжнародних стандартів до української практики
Як країна, що ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю та стала асоційованим членом ЄС, Україна орієнтується на міжнародні стандарти. Згідно з Конвенцією ООН держави-учасниці зобов’язані забезпечити особам з інвалідністю доступ до телевізійних програм і фільмів у доступних форматах.
На рівні ЄС цього року відбулося значне посилення вимог – 28 червня 2025 року набув чинності Європейський акт про доступність (ЕАА). Він зобов’язує медіакомпанії забезпечити доступність свого контенту для осіб з інвалідністю, у тому числі точні й синхронізовані субтитри до всіх телевізійних програм.
В українському законодавстві питання інклюзивності також знайшло відображення. Закон України «Про медіа» містить положення щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіапослуг для людей з інвалідністю, хоча не встановлює кількісних вимог для приватних мовників. Водночас Закон України «Про суспільні медіа України» чітко визначає, що для суспільного мовника частка адаптованих програм повинна становити не менше як 5% обсягу добового мовлення у проміжках часу між 7 та 22 годиною.
Важливим документом щодо шляхів забезпечення доступності об’єктів та послуг для всіх категорій населення, зокрема людей із інвалідністю, є Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, нова редакція якої була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 374-р. Вона передбачає конкретні заходи для створення умов інформаційної безбар’єрності, щоб люди з інвалідністю мали повноцінний доступ до інформації в різних форматах.
Результати моніторингу
Жестова мова: для оцінки поточного стану інклюзивності програм українського телебачення Національна рада провела тижневий моніторинг 41 загальнонаціонального телеканалу за період з 1 по 7 серпня 2025 року. Результати засвідчили, що переважна більшість контенту не адаптована для осіб з порушеннями зору, слуху та з порушеннями інтелектуального розвитку. Дослідження виявило, що жестова мова використовується лише на 5 телеканалах: «Суспільне Культура», «Суспільне Новини», «Армія TV», «1+1 Україна» і «KVARTAL TV». Загальний обсяг застосування жестової мови – лише 158 годин 11 хвилин із загальних 6888 годин тижневого мовлення всіх каналів, що становить лише 2,3%.
Кінопродукція: Ситуація з доступністю кінематографічних творів виявилася ще гіршою. Лише 3 телеканали («Суспільне Культура», «1+1 Україна», «KVARTAL TV») забезпечують супровід фільмів, мультфільмів та серіалів жестовою мовою або субтитрами. Частка такого контенту становить мізерні 0,62% загального обсягу мовлення.
Субтитрування: Технологія субтитрування доступна на 38 із 41 телеканалу, що свідчить про наявність технічних можливостей у абсолютної більшості цих каналів забезпечувати інклюзивну доступність інформації шляхом використання такої технології. Проте загальний обсяг застосування субтитрів становить лише 1,61% загального обсягу мовлення. При цьому зафіксовано два типи використання субтитрів: для інклюзивної доступності людей з порушеннями слуху та для мовної адаптації іншомовного контенту, що часто робить їх недостатньо ефективними для осіб з порушеннями слуху.
Аудіодискрипція: Протягом усього тижневого моніторингу не було зафіксовано жодного випадку використання аудіодискрипції (тифлокоментування), що вказує на відсутність забезпечення доступності контенту для людей з порушеннями зору.
Суспільне мовлення як позитивний приклад
На фоні загалом незадовільної ситуації виділяються канали суспільного мовлення. Згідно з результатами добового моніторингу «Суспільне Новини» забезпечує 57% адаптованих програм у проміжок часу із 7 до 22 години, а «Суспільне Культура» – 23%, що значно перевищує встановлений законодавством мінімум у 5%.
Ці показники свідчать, що забезпечення високого рівня доступності контенту є цілком реальним завданням за наявності відповідних пріоритетів і механізмів впровадження.
Представленість осіб з інвалідністю в медіапросторі
Окремим аспектом дослідження стала оцінка частки медіапродукту, героями якого є люди з інвалідністю. Моніторинг показав, що такого контенту лише 1,35% від загальної кількості програм, що були поширені в ефірі протягом тижня.
У розрізі вікових груп найменше представлені діти з інвалідністю – лише 0,01% контенту, дорослі особи з інвалідністю (18 – 60 років) з’являлися у 0,99% програм, а люди похилого віку з інвалідністю (60+ років) – у 0,34%.
Міжнародний день жестових мов – нагода привернути увагу до проблем доступності інформації та активізувати зусилля для їх розв’язання. Національна рада закликає всіх учасників медіаринку усвідомити важливість забезпечення інклюзивного доступу до інформації як основного права кожної людини.
Повністю інфографіку дивіться тут.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення