До депутатської групи Рівненської міської ради “Рівні можливості” надійшло більше сотні звернень щодо створення безбар’єрного простору у різних частинах обласного центру. Запрацювала ініціатива у серпні 2023 року.
Про це Суспільному розповіла очільниця робочої групи Олена Хотенко.
Історія Павла Добруцького
Рівнянин Павло Добруцький має першу групу інвалідності по зору. Він проживає на вулиці 24 Серпня, ходить працювати на підприємство Українського товариства сліпих, яке розташоване за кілометр від дому.
Чоловік зазначив, що долати цей шлях — нелегко, особливо в негоду:
“Виходиш дорогу перейти, на світлофорі в дощ дуже глибокі калюжі. Коли приходиш на підприємство, у тебе ноги повністю мокрі. Та невже ж на цю крайню доріжку не можна кинути трохи асфальту? Ну якщо вже наша міська рада така бідна, хай мені привезуть, я візьму совок з дому і хай я не бачу, але вкину. Я рукою налапаю ті ямки, я вкину, я зроблю”.
Павло Добруцький. Фото: Суспільне Рівне
Дорогою на роботу та додому Павлу Добруцькому, з його слів, найбільше дошкуляють численні ями, люки, стовпчики та інші конструкції, що обмежують рух транспорту.
“Додому я йду тротуаром біля другої школи. Там є люк, він дуже високий, а навколо нього повибиваний щебінь. Хоч би його якось обліпити, того люка. Можна ноги поламати просто. Біля санстанції стоїть камінь, я через нього падав декілька разів. Моя дружина падала, ногу поранила. Пірамідки ставлять, рекламні щити різні — це теж дуже велика проблема для незрячого”, — зазначив чоловік.
Він поінформував депутатську групу “Рівні можливості” про проблему.
Як реагуватиме влада
Голова цієї групи, депутатка міськради Олена Хотенко розповіла, що після затвердження Рівнерадою комплексної програми безбар’єрності до них надходять звернення від різних категорій рівнян. Їх надсилають на розгляд виконкому:
“Надійшло понад сто звернень громадян з різними питаннями щодо проблеми бар’єрів, з якими вони стикаються. Десь 15-20% — це люди слабозорі або незрячі. У них фактично питання ті самі — фізичні перешкоди пересування по місту. Є питання щодо користування електронними сервісами, щодо табличок, написаних мовою Брайля”.
Олена Хотенко. Фото: Суспільне Рівне
Зі слів Олени Хотенко, у Рівному слабозорі та незрячі люди найчастіше скаржаться на центральну частину міста, парк Молоді та мікрорайон Ювілейний. Вона уточнила, що прості скарги вирішують невідкладно, розв’язання складніших закладатимуть у стратегію розвитку міста.
Програму зі створення безбар’єрного простору в місті почали у серпні 2023 року.
Коломис Максим
