У 2024 році 24 зі 100 проаналізованих сайтів державних органів в Україні були на достатньому та високому рівнях доступності для людей із інвалідністю. За рік цей показник зріс на 2%, порівняно з 2021 роком – на 11%.
Це результати четвертого щорічного аналізу базової доступності 100 сайтів органів виконавчої влади, проведеного Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія» за фінансування Швеції спільно із Центром компетенцій з цифрової доступності наприкінці 2024 року.
У 2024 році 7 сайтів мали високий рівень вебдоступності, 17 – достатній, ще майже половина (55) сайтів показали середній рівень доступності. У 2021 році лише 1 сайт був на високому рівні доступності, 12 – на достатньому та 48 – середньому. Разом з тим, зменшилася кількість сайтів, що мають низький рівень доступності, – з 39 у 2021 році до 21 у 2024.
Високий рівень базової доступності показали портали Дія.Безбар’єрність і Дія.Освіта та сайти Національного банку України, Електронного суду, а також Вінницької, Львівської та Харківської обласних державних адміністрацій.
Три сайти продемонстрували найбільший прогрес у підвищенні базової доступності за рік: портали Дія та Дія.Освіта (по +6 балів у рейтингу) та сайт Міністерства освіти і науки України (+5 балів).
Пріоритет Мінцифри – створювати такі електронні послуги, які не лише легкі і зручні у користуванні, а й доступні для усіх українців, сказала Валерія Коваль, заступниця директора Департаменту з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України. «Минулого року два портали міністерства – Дія та Дія.Освіта – стали лідерами з покращення рівня доступності за рік. Це свідчить, що наша робота із підвищення вебдоступності державних онлайн-ресурсів дає свої результати, – сказала вона. – Продовжуємо працювати над просуванням вебдоступності у країні, аби усі державні ресурси та послуги в країні були доступні для усіх громадян».
100 сайтів органів виконавчої влади аналізують за 10 критеріями базової вебдоступності, що є складовими спеціально розробленої методики. Державні розпорядники можуть самостійно використовувати її для аналізу своїх ресурсів. Крім того, у дослідженні пропонують рекомендації, як виправляти виявлені помилки доступності.
Протягом чотирьох років дослідження помітний прогрес у сфері вебдоступності органів влади. Утім, його темпи лишаються незначними, а 97 із проаналізованих 100 сайтів досі не відповідають усім базовим вимогам доступності, підкреслив Дмитро Попов, спеціаліст із цифрової доступності «Проєкту підтримки Дія» ПРООН в Україні та автор методики моніторингу. «Питання підвищення вебдоступності в Україні залишається актуальним. Важливо пам’ятати, що це не вимагає багатьох зусиль чи фінансів від розробників, але більшою мірою їх обізнаності про проблему та розуміння необхідності її вирішення. Поширення знань про вебдоступність – це одне із завдань, яке покликане вирішувати цей моніторинг, аби українські вебресурси більше не мали бар’єрів для людей з інвалідністю», – сказав він.
Упродовж останніх років Мінцифра за підтримки ПРООН та Швеції здійснила низку законодавчих змін, покликаних на стимулювання підвищення вебдоступності у країні. Зокрема, ухвалили новий державний стандарт з вебдоступності, який став обов’язковим для виконання державними органами, здійснили перший офіційний переклад світових настанов WCAG 2.1, систематично проводять навчання для публічних службовців з усієї країни. У 2024 році при державному підприємстві Дія також розпочав роботу Центр компетенцій з цифрової доступності, ініційований партнерами. Це перший центр, що опікуватиметься питання цифрової доступності у країні на державному рівні.
Цього разу до аналізу базової доступності 100 сайтів долучився Центр компетенцій із цифрової доступності при Дії. Мета Центру – допомогти державним органам, проджект-менеджерам та розробникам забезпечувати інклюзивність цифрових ресурсів і послуг для всіх українців, – зазначила Ірина Заболотна, керівниця команди впровадження Дії, Міністерство цифрової трансформації України. «Кожен користувач має право безбар’єрно взаємодіяти з онлайн-ресурсами, і це має бути стандартом, а не винятком. Саме тому такі дослідження важливі – вони дають змогу оцінити, як Україна рухається в напрямі цифрової доступності. І допомагають визначити, що саме потрібно, щоб публічні сайти стали доступними для всіх», – сказала вона.
Щорічний моніторинг вебдоступності державних сайтів покликаний допомогти прибирати цифрові бар’єри на державних ресурсах. Це завдання відповідає Плану заходів з виконання Стратегії створення безбарʼєрного простору в Україні, яка реалізується в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської, зазначила Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. «Повага до людей означає не лише зручні тротуари, пандуси й доступний транспорт, а й доступні сайти, сервіси та застосунки. Маємо викорінювати не лише фізичні, а й цифрові бар’єри, аби розвивати по-справжньому безбар’єрне суспільство», – сказала вона.
Цифрова доступність – критично важлива для України, адже через війну кількість людей з інвалідністю постійно зростає, наголосила Олена Урсу, керівниця групи проєктів ПРООН в Україні з демократичного врядування. «ПРООН за підтримки Швеції віддана підтримувати Уряд країни у застосуванні принципів цифрової доступності на практиці. Створення відповідального центру з цифрової доступності та щорічний аналіз державних сайтів – частина спільних зусиль, спрямованих на поширення вебдоступності у країні. Це допоможе досягнути кінцевої мети – аби усі державні сайти і цифрові сервіси в Україні ставали все більш доступними для всіх громадян», – сказала вона.