У серпні в Кропивницькому вже був інцидент, коли дівчину-візочницю не хотіли зараховувати до професійно-технічного навчального закладу через відсутність умов для учнів з інвалідністю. В управлінні освіти Кропивницького пообіцяли вирішити це питання та спільно з адміністрацією закладу організувати навчання групи, до якої зарахують дівчину, на першому поверсі. Громадська організація матерів дітей та молоді з інвалідністю “Серце матері” також вирішила звернути увагу на цю проблему й показати, що такі випадки не поодинокі. Її представники разом із журналістами проводять моніторинг кропивницьких шкіл на доступність для дітей на візках. Зокрема, 27 серпня кореспондент “Без купюр” разом із представницею організації Надією Єфремовою відвідали ЗОШ I-III ступенів № 29, що знаходиться на Новомиколаївці.
“Як з’ясувалося, людям із інвалідністю і зокрема візочникам не те що не хочуть допомогти, інші просто не знають про їхні проблеми. Ми не жаліємося, просто хочемо звернути на це увагу”, – розповіла про мету моніторингу Надія.
За словами голови ГО “Серце матері” Людмили Шукрути, в організації зараз 17 дітей-візочників, з них лише 3 навчаються у школі, всі інші – на індивідуальному навчанні вдома.
До школи представниця організації “Серце матері” прийшла зі своїм сином, дев’ятикласником Миколою, який з 5 класу навчається на індивідуальній формі вдома. Згідно з законодавством вчиться він 14 годин на тиждень.
“Для 8 та 9 класу це мізер”, – прокоментувала мати Миколи.
На одному із входів до школи обладнаний пандус, але на цьому доступність закінчується. За словами Надії Єфремової, складнощі для дітей на візках полягають у тому, що немає можливості пересуватися по різних кабінетах. Для учнів молодшої школи класи знаходяться на першому поверсі. А ось учні середніх класів навчаються в спеціально обладнаних для вивчення окремих предметів кабінетах, що розташовуються на різних, недоступних для Миколи поверхах.
Як розповіла директор школи Лариса Смага, у минулому році розглядався варіант того, щоб у навчальному закладі встановити ліфт-підйомник для дітей на візках. Але, як з’ясувалося, будівля спроектована так, що для облаштування підйомника для візочників немає можливості.
“Школи побудовані 30, 50 років тому. Технічні умови не дають можливості зробити в школах спеціальні ліфти. Тому ми можемо вирішити проблему візочників тільки так, щоб всі необхідні приміщення – їдальня, спортивна зала, актова зала, кабінет – розташовувалися на першому поверсі. На жаль, у двох школах, найбільш доступних, не надали технічні умови для спеціальних ліфтів”, – пояснює начальниця управління освіти міської ради Кропивницького Лариса Костенко.
У коментарі “Без купюр” Лариса Давидівна повідомила, що сьогодні у місті є доступні для візочників заклади. Серед них назвала ЗОШ I-III ступенів № 4, ЗОШ I-III ступенів № 29, яку ми інспектували, КЗ НВО I-III ступенів “Мрія. Поліпшують умови у НВО “Школа-ліцей № 19”.
За словами Надії Єфремової, торік в одному з корпусів освітнього закладу відкрили “Інклюзивно-ресурсний центр № 2” для дітей з різними групами інвалідності. Там їм надають фізичну та психологічну допомогу.
“Особисто я вважаю, що центр корисний для мене, тому що мені дуже допомагає фізіореабілітолог. Це не в звичному плані фізкультура, тут спеціально підбирають під кожного. Психолог мені теж дуже допоміг, для мого формування світогляду, як спілкуватися в соціумі. Хотілося б ще, звісно, щоб був ліфт на третій поверх, і навчатися разом із усіма. Тому що я розумію, що без тієї ж математики та фізики, знань англійської, я не зможу отримати гарну професію”, – поділився Микола.
Наразі громадська організація “Серце матері” хоче, щоб управління освіти провело моніторинг навчальних закладів і визначило школу, де можна створити повністю доступні умови. І до 2020-2021-го навчального року створити хоча б одну школу, яка буде повністю доступна для дітей на візках.
Голова організації “Серце матері” Людмила Шукрута наголосила, що вони готові самостійно писати листи до Міністерства освіти України, щоб воно надало дотацію для облаштування такої школи та підвезення до неї дітей-візочників.
Валерія Мучлер