У столичних театрах вистави адаптують для людей із порушеннями зору шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування). Така адаптація є важливим кроком у розвитку безбар’єрного культурного продукту, що доступний кожному. Про це повідомили в Департаменті культури КМДА.
Так, у «Київському національному академічному театрі оперети» здійснюють аудіодискрипцію 5 вистав: «За двома зайцями», «Сімейка Адамсів», «В джазі тільки дівчата», «Тигролови», «Доріан Грей». Послугу надають безкоштовно в межах гранту від Українського культурного фонду.
Також за допомогою системи аудіодискрипції один раз на місяць показують вистави для людей з порушеннями зору в «Київському академічному драматичному театрі на Подолі».
А от у «Київському академічному театрі юного глядача на Липках» під час вистави «Хто росте у парку» використовуються тактильні, смакові, слухові та нюхові відчуття. Вистава відбувається з урахуванням сприйняття людей з повною чи частковою втратою зору (глядачам зав’язують очі).
«Київський академічний театр на Печерську» також започаткував вистави для людей із порушеннями зору. Вже відбувся показ двох вистав – «Мистецтво домовлятися» та «Покоління пепсі». Усі вистави з аудіодискрипцією в цьому театрі проводять лише за попереднім замовленням.
Люди з порушеннями зору можуть переглядати не лише вистави, а й фільми. Так, у Київському культурному кластері «Краків» для них через спеціальні додатки – «Podyv», «Subcatch», «Greta», «Earcatch» – адаптували майже 90% від усіх фільмів.
«Культура – це те, що нас об’єднує, зберігає нашу автентичність та передає її наступним поколінням. Утім мистецтво має бути доступним для всіх, без винятку. Безбар’єрність у сфері культури – це не лише про зручність, а й про право кожної людини відчувати себе частиною суспільства. Театри, кіно, виставки – це інструменти соціальної адаптації, які допомагають маломобільним людям інтегруватися в активне життя. Створюючи умови для безбар’єрного культурного середовища, ми робимо Київ справді містом рівних можливостей, де кожен може відчути себе повноцінним учасником культурного процесу», – зауважила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар’єрності в Києві Марина Хонда.
Нагадаємо, що Київрада прийняла комплексну міську цільову програму «Столична культура: 2025-2027 роки», яка окрему увагу приділяє створенню безбар’єрного доступу. Для інформаційної безбар’єрності місто впроваджує в закладах культури альтернативні формати інформаційного супроводу – не лише з аудіодискрипцією, а й з перекладом жестовою мовою, субтитрами.
Крім того, працівники столичних закладів культури проходять освітній курс із безбар’єрності.