1 серпня маріуполець Олексій Дідаш, який пересувається на ходунках, та молодий тато Данило Ребро разом з журналісткою 0629.com.ua проінспектували на доступність спуски до моря з Приморського парку.
30 липня члени партії “Сила Людей” та небайдужі містяни зрізали засув воріт, які закривали дорогу з Приморського парку до пірсу через санаторій “Металург”. Раніше цей спуск був зручний для пересування як на велосипеді, так і батькам з дитячими візочками. Проте за роки закриття, дорога стала занедбаною та розмитою дощами.
Наразі є чотири популярні спуски з Приморського парку до моря, але жоден з них не має пандусів. Маріуполець з інвалідністю Олексій Дідаш та тато з маленькою дитиною вирішили спуститися існуючими спусками до моря та перевірити їх на доступність.
Почав інспекцію тато Данило зі спуску від мечеті до ресторану “Барбарис”.
На всіх сходах, яких було доволі багато, він переносив в руках маленького сина у візочку. Бо везти сплячу дитину по купі сходів – це довго, легко розбудити дитину, та ще й колеса візочка по сходинках не їдуть через погане покриття. Дружина Данила, яка зараз вагітна, не змогла б дістатися цим спуском з візочком до моря, бо не перенесла б сина через стільки сходинок.
Спуск від мечеті до “Барбарису” зайняв у Данила в руках з візочком 6 хвилин.
Далі до інспекції долучився маріуполець з інвалідністю Олексій Дідаш, і вже разом з Данилом вони цим же спуском піднімалися вгору до мечеті.
По сходах людям з інвалідністю пересуватися дуже тяжко навіть на ходунках, тому Олексій, де міг – обходив їх по землі.
Підйом від ресторану “Барбарис” до мечеті зайняв у Олексія 20 хвилин.
Ще однією дорогою до моря з Приморського парку, яку встигли перевірити за перший день чоловіки, – став спуск біля санаторію ім. Крупської. Стартували вони з асфальтованої доріжки, проте дуже швидко вона закінчилася, і почалася земля упереміш зі старою бруківкою.
Олексій певні ділянки дороги проходив задки, бо так його було зручніше страхувати (перед ним йшов чоловік, який не давав впасти). Данило з дитячим візочком проходив спуск і везучи його по землі, і несучи в руках.
Спуск виявився довгим, на певних ділянках дуже крутим та вузьким. Варто зазначити, що ця дорога зовсім не освітлюється ні на початку, ні далі. А обриви, які там часто зустрічаються, роблять спуск дуже небезпечним.
Перехожі, які зустрічалися нам на спуску, теж несли велосипеди, дитячі візочки та самокати в руках.
Олексій на ходунках здолав цю дорогу за 25 хвилин.
Далися два зазначені спуски Олексію та Данилу важко, але попереду їх чекали ще дві дороги до моря. Які – розкажемо та покажемо у другій частині інспекції.
Марина Молошна