Як жителям Полтавщини можуть допомогти із ментальною інвалідністю у рамках проєкту “Надія Є” (АУДІО)

Фото ілюстративне, pexels

Для жителів Полтавщині з ментальною інвалідністю організовують заходи у рамках проєкту “Надія Є”. Цю ініціативу реалізує ГО “Рівновага плюс” у співпраці з ГО “Центр освіти дорослих Полтавщини”, інформує Суспільне.

Про це в ефірі Українського радіо “Полтава” розповіла виконавча директорка “Центру освіти дорослих Полтавщини” Світлана Нестуля.

До свого повноліття діти з ментальною інвалідністю мають можливості щодо свого інтегрування у суспільство. У дорослому житті переважно залишають сам-на-сам зі своїми потребами. І тут на допомогу приходять громадські ініціативи, додає Світлана Нестуля.

У Національній стратегії безбар’єрності є такі напрямки як соціальна, а також освітня безбар’єрність. Тож наша громадська організація підписала меморандум про співпрацю з ГО “Рівновага плюс”, і ось уже протягом п’яти років разом реалізуємо проєкт “Надія Є” для молоді 18+ з ментальною інвалідністю,- говорить Світлана Нестуля.

На базі полтавського університету економіки і торгівлі для такої категорії людей організували інтеграційно-адаптаційний курс. Двічі або тричі на місяць молодь 18+ з ментальною інвалідністю відвідує різноманітні тренінги, де набуває нові знання, вміння і навички, що може застосувати у своєму повсякденному житті.

Зокрема, це заняття з кулінарії. Наші діти разом з тренерами пекли піцу, печиво. Вони записують рецепти і потім ми готуємо це все вдома. Також випікали смаколики для наших захисників і захисниць. Долучаємося і до іншої волонтерської діяльності. Зокрема, учасники проєкту “Надія Є” шили подушки-кісточки, схожі на них за формою, для поранених військових у госпіталях,- розповідала в ефірі Українського радіо “Полтава” мама учасниці проєкту Вікторія Сенько.

Нині закривають потребу у подушках для транспортування поранених. Активно молодь 18+ з ментальною інвалідністю відвідують заняття з арт-терапії. А це виготовлення прикрас, зокрема, на новорічні свята, малювання мильними бульбашками, кавою. До пізньої осені відбуваються тренінги зі скандинавської ходьби.

Все це закриває потреби мого сина у спілкуванні, що, на жаль, люди з ментальною інвалідністю не мають у повному обсязі у дорослому житті. Завдяки проєкту “Надія Є” вони мають друзів, долучаються до різних видів зайнятості, що допомагає їм інтегруватися у соціум. У них з’являються мрії, як у мого Ярослава.

Ярославу Сенько – 23 роки. З усіх тренінгів чи не найбільше полюбляє відвідувати заняття з кулінарії. Але найбільше захоплення хлопця – мови.

Я вчу англійську, іспанську, польську. Моя найбільша мрія побувати у США, Іспанії та Польщі,- розповів учасник проєкту Ярослав.

Більше слухайте в ефірі Українського радіо “Полтава” за посиланням

Ігор Ізотов, Світлана Ісаєнко