Експеримент на інвалідному візку: чи готова столиця прийняти гостей з обмеженими можливостями (ВІДЕО)

brovary.net.ua

21.04.2017 — Цьогоріч у середині квітня громадський активіст, депутат Київоблради Олег Іваненко провів експеримент у Києві та, перебуваючи на інвалідному візку в черговий раз перевірив, наскільки громадський транспорт, місця загального користування, аеропорти адаптовані для людей з обмеженими можливостями, повідомляє “5 канал”.

У коментарі журналістам 5.UA Олег Іваненко розповів, що провів такий експеримент не лише для того, щоб привернути увагу політиків до адаптації міста для людей з обмеженими можливості не лише напередодні Євробачення, а й до того, що місто повинне бути пристосованим до таких людей щоденно, і не лише місто, а й державна політика в цілому.

https://www.facebook.com/100008655908088/videos/1716152508683263/

– Ви записали відеоексперимент, на нього якось громадськість відреагувала?

– Для чого записувалося відео? Відео – це взагалі, щоб показати ситуацію, яку ми всі розуміємо. Я буквально сьогодні зустрічався з представниками облавтодору і пастрансу. Минулого тижня я зустрічався з представниками метрополітену, ми з ними повністю узгодили моніторинг всього, що необхідно з обладнання, щоб забезпечити доступність маломобільних груп населення, людей з інвалідністю.

Ці всі матеріали мені потрібні будуть як мінімум для подорожі до Китаю (великий культурний економічний форум буде у Китаї), можливо вони стануть партнерами нам по обладнанню.

Метро – воно знакове та базове. Під метро дуже легко доєднувати пониження бордюрного каменю, звукові сигнали на світлофорах, пішохідні переходи, люмінесцентні лінії та все решта, автобуси обладнані… Але якщо ви на автобусі доїжджаєте, а далі немає нічого, то зрозуміло, що треба починати з метро, а далі вже все інше. Тому метро буде таким піковим, знаковим, базовим. Таке погодження зараз у мене на всіх рівнях є, в тому числі із міської адміністрації із Віталієм Володимировичем Кличком, ми з ним про це поговорили ще в Давосі на економічному форумі цьогоріч. Він дав погодження.

– Подібний експеримент вже робили під Євро 2012 і ось під Євробачення знову подібний експеримент…

– Ми під Євро 2012 ще й робили марафон людей на візках, пробіг у нас був з Києва аж до Варшави, ми кожен день долали 42 кілометри, цю всю тему піднімали.

Але легше розмовляти з чиновниками на цю тему під великі якісь такі заходи, тому що власне реакція є більшою. А так ми систематично та постійно робимо цю роботу, бо у мене є реабілітаційний центр у Броварах. На сьогодні я можу сказати, що моє рідне місто майже повністю доступне для людей з інвалідністю. Я зробив дуже багато для цього: і вбиральні, і транспорт, і пониження бордюрного каменю, і так далі.

Ми цим займаємось кожен день та постійно, а зараз у прем’єр -міністра лежить три нагальних питання, які взагалі базово та системно треба вирішити в Україні для того, щоб поліпшити стан людей з інвалідністю.

Перше рішення облради, після того як я туди потрапив, було, це всі депутати підтримали одноголосно, звернення до прем’єр-міністра про підвищення пенсій. Бо на тисячу гривень неможливо прожити людині з інвалідністю, особливо першої групи.

А далі ми підготували три питання, які потребують нагального вирішення для того, щоб ситуація поліпшилася кардинально. Перше – це треба добудувати львівський центр реабілітації людей з інвалідністю, тому що ми втратили Крим і санаторій “Саки”, і зараз вже третій рік ніхто із людей з інвалідністю не їздить на лікування. З 2009 року держава будує цей центр і ніяк не може добудувати. Його треба добудувати, ввести в експлуатацію, щоб він почав працювати і реабілітовував наших хлопців та дівчат.

Друге – у нас існує центр трудової реабілітації, там проблема з тим, що він неефективно використовується, а державні кошти просто тринькаються, і трудової реабілітації там аж на 10 чоловік у рік. Сама ж база супер і державне фінансування на рік близько 18 мільйонів. Але використовується неефективно, треба змінити там керівництво, навести порядок.

А третє питання – держава повинна забезпечити людей з інвалідністю транспортом. Транспорту немає, грошей на це немає. Ми зібралися всіма громадськими організаціями, підтримали це звернення, що якщо держава нам дозволить привести з-за кордону автомобіль без розмитнення, ми знімаємося із черги та пишемо, що “окей, держава нам забезпечила можливості, які потрібні”. Люди отримають можливість придбати автомобіль із-за кордону і зекономити 2-3 тисячі доларів.

Я ці всі питання віддав прем’єр-міністру. На сьогодні в нас Рая Парасюк, дівчина на колясці – радник прем’єр-міністра, він дав доручення їй з цих питань. Поки що питання, на жаль, стоїть, але ми зі свого боку робимо все, що можемо. Але хотілося б зробити прості речі, які дадуть колосальний результат.

– Після проведення вашого експерименту, чи можливо за такий короткий період часу щось змінити для тих іноземних туристів на інвалідних візках на конкурс Євробачення?

– В нас є транспортне підприємство, в нього на час Євробачення можна орендувати хоча б один автобус, який буде курсувати і буде доступним для людей з інвалідністю, заїзди, пониження – це раз.

Далі, хоча б ту станцію “Лівобережна”, де вихід, розширити дверний пройом та поставити один підйомник, щоб можна було на першій станції, до якої доїхати на автобусі можна, там є підйомник, а на цій станції, де виходити, були оці переходи. Хоча би так закрити це питання. І нормально поробити доїзд до самого Євробачення, бо там знову ж таки роблять тротуари, а не роблять пониження бордюрного каменю – це три. А четверте – моніторинг самого приміщення всередині, ми його вже зробили, вже переробляють, до Євробачення все зроблять так як треба. Але держава не забезпечила жодним безкоштовним квитком людину з інвалідністю. І вони мені що кажуть: “Ну, багаті інваліди куплять, а бідні хай сидять вдома та дивляться телевізор”. Оце маячня, це офіційна відповідь. Хай би держава викупила хоча б 200-300 квитків, це те, що першочергово можна було зробити, щоб ми не виглядали погано перед європейською спільнотою і це в принципі закрило б питання на цьому рівні. А далі треба працювати.