“Хмельницькі протези не відрізняються від імпортних”. Інтерв’ю з Миколою Нагорнюком (ФОТО, ВІДЕО)

Фото: Суспільне Хмельницький.

Як проходить процес протезування, скільки триває реабілітація та чому за цим українці їдуть за кордон? Чи можливе якісне протезування у нас в Україні? Про це говоримо з головним інженером Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Миколою Нагорнюком, пише Суспільне.

Авторка: Алла Самойленко

Ви зараз працюєте. Війна триває. Як змінилася ваша робота?

Як таких змін в роботі немає. Ми приймаємо наших пацієнтів, виготовляємо усі необхідні вироби для них, радо зустрічаємо усіх. Процес реабілітації у нас проходить у повному обсязі, як і до війни.

До вас звертаються люди за територіальною ознакою чи може звернутися людина з іншої області, іншого регіону?

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України “Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів” , якою ми керуємося у своїй роботі, на будь-яке підприємство приватної чи державної власності може звернутися будь-яка людина, яка хотіла б опротезуватися чи виготовити ортопедичне взуття на тому чи іншому підприємстві.

Як змінилася кількість тих, хто звертається до вас?

Суттєво кількість не змінилася. Робота йде в ритмі. Єдине, що зараз пацієнти трохи жаліються на те, що до нас складно дістатися, і вони також жаліються на те, що дуже великий пакет документів на даний час потрібно збирати, щоб звернутися до нас.

Процес виготовлення протезів на Хмельницькому державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві. Фото: Суспільне Хмельницький.

Цей пакет документів — він не спростився, не зменшився?

Він не зменшився, він і надалі є. Відповідно до вимог постанови, поки пацієнт не збере усі документи і не подасть їх у соціальний захист чи ЦНАП, далі робота у нас з таким пацієнтом не відбувається. Після подання документів, пацієнт має отримати від Фонду соціального страхування направлення, і після цього він може звернутися на будь-яке підприємство, щоб отримати той чи інший виріб.

А для чого потрібне це направлення? Це означає, що буде здійснюватися фінансування послуг?

Так, це означає, що пацієнт має повний пакет документів для того, щоб підприємство могло його безкоштовно задовольнити тим чи іншим виробом.

Тобто якщо пацієнт має цей пакет, то він може сподіватися на безкоштовне протезування. А реабілітація теж безкоштовна?

Так. У нашому закладі реабілітація безкоштовна.

А скільки триває збір отих документів?

Я не можу сказати, бо я їх не збирав. Ми їх не збираємо, пацієнт сам цим займається.

Тоді запитаю інакше: яке значення має термін, протягом якого після отримання травми людина звертається? Має значення, зроблено це якнайскоріше чи ні?

Після того, як пацієнт отримав травму — мається на увазі пошкодження, то треба, перш за все, щоб загоїлися рани. Тільки після цього починається реабілітація. Спочатку пацієнта готують для подальшого протезування. Це медична складова і залежить вона від того, як швидко у нього загоїться рана.

Чи зверталися до вас учасники бойових дій, наші захисники, які, на жаль, отримали травми чи втратили кінцівки?

Так. Зараз ми займаємося протезуванням п’ятьох бійців Збройних сил України. Вони перебувають не у нашому лікувальному закладі, а у військовому закладі. У нас вони тільки протезуються.

Поговоримо про технології. Як вважаєте, наскільки вони сучасні? Можливо, чогось бракує?

На даний час не тільки наше підприємство, а й інші підприємства України виготовляють вироби за німецькими технологіями. Багато фахівців приїжджали до нас в Україну і надавали послуги з протезування бійцям і не тільки – усім пацієнтам, які потребували тих чи інших виробів.

У Харкові до війни працював Український науково-дослідний інститут протезування. Він залишив Харків з відомих причин. Ви з ними співпрацювали і чи продовжуєте це робити зараз?

Зараз гірко про це говорити, але хотілося б повернутися до тих часів, коли ми дуже часто їздили в інститут протезування для вивчення нових виробів і технологій, для навчання персоналу з надання реабілітації не тільки бійцям, дорослим пацієнтам, а й дітям з порушенням центральної нервової системи. З 2014 року наше навчання проходило, здебільшого, онлайн. Дуже хотілося б, аби інститут знайшов можливість повернутися хоча б до онлайн навчання.

Наші люди активно відгукувалися на прохання допомогти тим бійцям, які потребували протезування і для цього збирали кришечки з пластикових пляшок. Прокоментуйте, що це? Чи взагалі ті кришки потрібні?

Можу сказати тільки про своє підприємство. На нашому підприємстві у виготовлені жодного виробу не використовувалися ці кришечки і ні одного матеріалу з них для виготовлення виробів не потрапляло. Усі матеріали, з якими ми працюємо, відповідають технічним умовам, сертифіковані і більшість з них ми отримуємо з-за кордону.

Протез, виготовлений на Хмельницькому протезно-ортопедичному підприємстві. Фото: Суспільне Хмельницький.

Так, щоб порівняти те, що було колись, і те, що є зараз: протези виготовляються за новими технологіями, напевно, змінюються реабілітаційні методики. Як змінилася ціна і в яких межах можна говорити про вартість протезування?

Вартість протезування залежить від тієї частини комплектувальних виробів, з яких складається конкретний виріб. Вона сягає приблизно: гомілки – 50-70 тисяч гривень, стегна — 120-150 тисяч гривень. Згідно з постановою Кабінету міністрів, для військовослужбовців ціну можна підняти вдвічі-втричі. Це означає, що держава дозволила для воїнів використовувати більш дорогі комплектуючі і є можливість це зробити. Вони енергійні люди, їм потрібно працювати.

Тобто це протези, які дозволятимуть займатися спортом, вести активний спосіб життя і почуватися, наскільки це можливо у цьому випадку, комфортно?

Так, їздити на велосипеді, бігати…

Чи може пацієнт купити собі отой дорогий, можливо, протез і прийти до вас чи на інше, подібне до вашого, підприємство для того, аби ви його поставили?

Не всі. Тому що є багато якраз колінних протезів, які мають і пневматичні, і гідравлічні системи, і електроніку. Ми намагаємося ставити своїм пацієнтам ті вузли, за якими ми пройшли навчання. Тому не на усі вузли на даний час наше підприємство може забезпечити технічний огляд і супровід. Ми маємо багато вузлів.

Для військовослужбовців протези виготовляють з більш дорогих комплектуючих. Фото: Суспільне Хмельницький.

Можливо, сподіваючись, що за кордоном більш сучасні протези, українці для протезування їдуть за кордон?

Вони, напевно, вважають, що там протези більш, так би мовити, електронізовані. Але треба пам’ятати, що для технічного огляду пацієнтові треба буде знову збирати кошти і їхати за кордон. Хоча наші протези не набагато відрізняються від імпортних.

Ми говорили про вартість протезів в Україні. А скільки коштує аналогічна послуга за кордоном?

Чесно кажучи, я не займався цим питанням, тому не можу вам сказати.

Чи були такі випадки, коли ви були змушені відмовити комусь у безкоштовному протезуванні?

Не було. Якщо людина зібрала документи і отримала направлення – ще нікому не відмовили.

Протези та ортопедичне взуття, які виготовляють на Хмельницькому державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві. Фото: Суспільне Хмельницький.

Ви сказали, що не збільшилася чи несуттєво збільшилася кількість людей, які до вас звертаються. Але війна триває. Люди страждають, втрачають кінцівки, отримують тяжкі поранення і, можливо, вам доведеться приймати більшу кількість пацієнтів, людей які потребуватимуть протезування. Чи готові ви розширити виробництво? Чи готові ви до такого розвитку подій?

Ми готові. Потужність нашого підприємства, якщо брати до уваги ортопедичні вироби, зокрема ортопедичне взуття — це 15 000 пар на рік, а протезно-ортопедичних виробів – 6000 на рік. Наші потужності ми можемо збільшити, особливо по протезно-ортопедичних виробах. Зараз при нашому підприємстві функціонує стаціонар первинної реабілітації, в якому безкоштовно можуть протезуватися одразу 18 осіб.

Чи існує в Україні якийсь реєстр людей, котрі потребують протезування? Чи можна якось орієнтуватися, яка потреба може бути?

Реєстр є. При Міністерстві соціальної політики створена централізована база людей, які потребують протезування. Ми також маємо власну базу. На сьогодні у нашій базі понад 32 тисячі осіб, які потребують нашої допомоги. До нас звертаються люди з Вінниці, Житомира, Волині, Донецька, Черкас, Херсону. Тому, я думаю, наше підприємство зможе допомогти тим, кому потрібна допомога. Ми готові допомогти будь-кому і з будь-якого регіону.

Неля Шпулак