Про реабілітаційні послуги, тривожну статистику і процес відновлення після захворювання або травми медичний директор комунального підприємства «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади» Ігор Гнетньов розповів в ефірі ТРК «Аверс».
Волинські Новини пропонують своїм читачам текстову версію інтерв’ю.
За словами директорка закладу охорони здоров’я, працівники медичного центру постійно розвиваються і вчаться, тому що розуміють: реабілітація – дуже важливий і відповідальний напрямок.
«Ще п’ять років тому люди, зачувши слово «реабілітація», починали говорити про масажі, бювет, УВЧ-терапію… Тому перш за все ми для себе під час навчання змінили розуміння того, що таке реабілітація. Зараз ми це активно впроваджуємо і досягаємо хороших результатів. Збільшилася кількість послуг, які ми надаємо», – сказав Ігор Гнетньов.
Як пригадав, робота закладу розпочиналася з функціонування психологічного кабінету. Далі з’явилися ерготерапія, фізична терапія.
«Із часом ми зрозуміли, що реабілітація – це технологічний процес. Не тільки фахівці, а й обладнання, комп’ютерні програми, методики… Це досить великий комплекс технологій. Нам вдалося це осягнути. Дякуючи допомозі Луцького міського голови, міської ради ми змогли пройти стажування. Наші фахівці і фахівці Луцького медичного територіального об’єднання пройшли стажування в Ізраїлі. Ми працювали в чотирьох клініках, де дуже багато змогли для себе почерпнути, побачити й переконатися, що ми – на правильному шляху. Далі знову були навчання, стажування. Наші фахівці мали можливість стажуватися в Італії, Німеччині, Польщі, Сполучених Штатах Америки. Звідти ми привозили не тільки знання і вміння, але й технологію», – зазначив Ігор Гнетньов.
Нині в центрі реабілітації учасників бойових дій у Луцьку працюють 120 людей. Це лікарі-реабілітологи, лікарі-неврологи, ортопед-травматологи, хірурги, нефрологи, кардіологи, терапевти, фізичні терапевти, ерготерапевти, клінічні психологи, терапевти мовлення та інші. Крім реабілітації, в центрі надають паліативну допомогу з можливістю виїзду бригади на дім.
«Завдання реабілітації – відновити втрачену через хворобу чи катастрофу (політравму, нейротравму чи бойову травму) можливість. Якщо нам не вдається її відновити, то ми мусимо цю функцію замістити. І якщо нам не вдається ні відновити, ні замістити, то ми повинні навчити людину комфортно з цим жити. Це основна суть реабілітації. І це, відповідно, довгий, кропіткий процес. Нині ми маємо величезний тригер – війну. Це те, що спонукає нас бігти вперед, тому що ми не маємо часу, адже пацієнти прибувають і їм потрібно допомагати. Ми маємо приклади, коли після проникаючих кульових поранень голови, коли людина практично була знерухомлена, нам вдається відновити не тільки рухи, не тільки чутливість, але й певні функції, щоб як мінімум людина могла себе обслуговувати, комфортно себе почувати», – розповів Ігор Гнетньов.
У планах центру – розширюватися, адже потреба в реабілітаційній послузі тільки зростає. Серед цивільних є черга до центру реабілітації, зауважує директор медичного закладу.
«Ми маємо обмежені пропускні можливості. Нині піково ми можемо пропустити в день 450 людей по наданню реабілітаційних послуг, із них до 35 – стаціонарних. Решта – в амбулаторних умовах. Це наша можливість і по приміщенню, і по обладнанню, і по фахівцях, – пояснив він. – На жаль, статистика сумна. Практично кожен четвертий чи п’ятий волинянин – це людина з інвалідністю. Це жахливо велика цифра. Ми всіх осягнути теж не можемо. Тому я вважаю, що такі реабілітаційні заклади, як наш, повинні створюватися. Область має чотири кластерних зони, тож, відповідно, як мінімум там повинні вони бути. Зараз при лікарнях створюються реабілітаційні відділення, але вони покликані виконувати функцію гострої реабілітації, тобто після великих планових операцій, якихось ургентних ситуацій, після інсультів, ДТП, політравми, нейротравми. Людину стабілізували, прооперували і починається перший етап – період гострої реабілітації. Це перші рухи, перші навантаження, реабілітолог працює сумісно з лікуючим лікарем».
У цілому реабілітаційна допомога передбачає наступні періоди: гострий, післягострий і довготривалий.
Як правило реабілітаційна сесія в центрі реабілітації триває близько місяця. За словами Ігоря Гнетньова, це інтенсивний процес, який включає, зокрема, фізичні навантаження. Далі пацієнта скеровують додому, де він також повинен виконувати прописані програмою завдання. Лікарі вітають, коли з пацієнтом удома займаються його близькі.
«Після успішної домашньої сесії пацієнт приїжджає і ми можемо продовжувати, розпочинати новий етап і досягати нової мети. Скільки потрібно таких реабілітаційних циклів? Скільки треба для здоров’я, стільки й будемо робити. Відповідно до чинного законодавства, кожен громадянин України може мати на рік дві стаціонарних реабілітаційних сесії та дві амбулаторні сесії. Виключення є для військовослужбовців», – прокоментував очільник центру реабілітації.
Насамкінець Ігор Гнетньов висловив сподівання, що питання реабілітації стане більш актуальним: «Я озвучив кількість людей з інвалідністю. А даруйте: працювати кому? Життя – це про працю, про заробляння коштів, про податки. Тому ми вважаємо, що своїми реабілітаційними заходами зможемо зробити так, щоб людина навіть із наслідками після захворювань, після травм могла бути активною, корисною – не тільки для себе, але й для суспільства».