Світове чемпіонство України в паралімпійському футболі привертає увагу до воїнів з інвалідністю після АТО – Сушкевич
28.09.2017
Поділитися
Перемога збірної України на чемпіонаті світу з паралімпійського футболу приверне ще більше уваги до людей з інвалідністю в Україні, а також до українських воїнів, які отримали інвалідність в результаті бойових дій на сході України. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич. На шляху до світового чемпіонства українські паралімційці здолали збірну Росії, а в фіналі з рахунком 1:0 перемогли збірну Ірану. Чемпіонат світу з паралімпійського футболу щойно завершився в Аргентині.
– Ми вже десь більш ніж десять років залишаємось лідерами світового паралімпійського футболу. Були роки, коли російська команда перемагала у фіналі нашу збірну. Але цього разу ми зустрілися з командою Росії у півфіналі. Була важка боротьба, і я вважаю, що результат міг бути ще кращим. Наша команда зараз сильніша за російську, і в першому таймі вже вели 2:0, а потім припустилися типової футбольної помилки – як-то кажуть, вимкнули оберти і рано повірили в перемогу. І були покарані двома голами. Ну, а під час серії пенальті наш воротар майстерно взяв два пенальті. Ви ж розумієте, що взяти два пенальті поспіль – це непросто. І воротар Костянтин Семашко показав чудовий результат протягом усього чемпіонату світу. Хочу нагадати, що загальний рахунок з усіма командами світу 25:2. Тобто, українці забили 25 голів, а пропустили лише два. Це – неймовірний результат!
– Як вдалося підготувати команду?
– Команда на сьогодні підготовлена дуже потужно. Ми чекали на цю перемогу, але спорт є спорт. Скажімо, команда Великої Британії виросла, потужно виглядає іранська збірна, команда Росії також не зі слабких. Тобто, команда України впевнено, потужно, але в запеклій боротьбі довела своє лідерство в світовому паралімпійському футболі. Треба врахувати, що зараз команда не має трьох чудових футбольних полів, на яких раніше тренувалася в окупованому Криму в Національному паралімпійському центрі реабілітації та підготовки у Євпаторії. Нам зараз не вистачає футбольних полів, але ми шукаємо ресурси і знаходимо рішення, і підготували потужну команду.
– А де саме готувалася збірна України?
– Ви знаєте, готувалися на полях в провінційних містечках. Дніпропетровщина дуже добре нам допомогла, бо основний склад команди – це дніпропетровські футболісти. Хочу також подякувати уряду України за підтримку наших футболістів, бо фінансування було непростим, але кошти все ж таки виділялись. Безумовно, сьогодні ресурси обмежені, але питання фінансування вдалося вирішити. І ця перемога – вона є спільною перемогою багатьох людей, включно з українським чиновництвом, які після Паралімпіади в Ріо вже по-іншому дивляться на спортсменів з інвалідністю – це важливо і значимо!
– Світове чемпіонство українських футбольних паралімпійців – чи є це додатковим фактором, який привертає увагу широкого українського суспільства до проблем людей з інвалідністю, до інвалідного спорту, коли люди більше починають солідаризуватися?
– Ви знаєте, ці хлопці, які мають інвалідність: ураження рук, ніг, тулуба, мають непросту людську долю, живучи з інвалідністю. Ці хлопці не просто привертають увагу, а акцентують увагу на тому, що людина з інвалідністю підняла прапор України у світовому футболі. А це особливо актуально сьогодні, коли сотні, тисячі хлопців з АТО повертаються з війни. Ми зараз робимо програму Back to life («Повернення до життя») через фізичну культуру і спорт. Тому, безумовно, ця перемога забезпечить і більше сформує свідомість української влади, як і всього суспільства, щоб побачити людину з інвалідністю і забезпечити її рівними правами і можливостями в українському суспільстві – особливо сьогодні, коли інвалідність актуалізована війною. І я впевнений, що це буде впливати на багатьох-багатьох українських людей. До речі, я дивився в інтернеті, і мене здивувала величезна кількість людей, які зайшли на пряму інтернет-трансляцію півфінального і фінального матчів. Люди дивились, як паралімпійці перемагають в ім’я української держави. Люди здорові, не з інвалідністю – вони писали неймовірні відгуки, які мене не просто тішили, а надихали – так само надихали і всю українську спільноту, а тим більше громадян з інвалідністю. І маємо сподівання, що ця увага не вщухне.
