Захищати державу Олександр Журавель із Полтави пішов у перший день повномасштабного вторгнення. На фронті був гранатометником, а потім військовим медиком. Поблизу міста Соледар, що на Донеччині, отримав тяжке поранення. Свою історію протезування та реабілітації, він розповів Суспільному.
Поранення бойовий медик отримав на фронті.
“Нас перекинули під Суми спочатку, потім перекинули під Соледар, там село Сіль. Це, як пам’ятаєте, ці пачки солі були, це вони звідти були. І там отримав поранення. Недовго я там пробув, днів дев’ять, можливо, я не знаю, можливо менше навіть. І все, так і закінчилась моя історія на війні. Потім госпіталь, госпіталь, дуже довго госпіталь”.
Ветеран Олександр Журавель із Полтави. Суспільне Полтава
Військовому ампутували праву ногу, прооперували руку та кишківник.
“Внаслідок поранення в мене були численні там абсцеси, розриви внутрішні. І мені вивели стому і це мене дуже довго тормозило, бо я не міг набрати нормальну вагу. Я через неї дуже погано спав. Після того, як я вже зробив операцію, в мене з животом все стало нормально. От тоді я вже можу сказати, що моя реабілітація почалася на повну”.
Військовому ампутували праву ногу. Суспільне Полтава
Олександр Журавель один із перших в Україні, кому провели протезування за новою технологією – остеоінтеграцію. Оперував військового австралійський хірург.
“З високою ампутацію, я взагалі перший, кому вживили. Перший в Україні, скажемо, так. Ця технологія вже існує впродовж багатьох років. Моя технологія, вона полягає в тому, що його зразу прокручують там, де кістковий мозок і вже вбивають тоді його зразу. Типу в мене швидше має бути реабілітація. Там нюанси є, в мене відкритий виходить отвір навколо імпланту. Він в мене, поки що ще не загоївся”.
Реабілітація військового. Сторінка у Facebook Перше медичне обʼєднання Львова
Кілька місяців військовий перебував у реабілітаційних центрах. Близько трьох місяців звикав до протеза.
“Ця штука дорога, але вона дає більшу мобільність в плані, якщо висока ампутація, мені не потрібен там додатковий якийсь пояс, воно мене не натирає, літом не потіє, зимою не замерзає. Я ходжу на ньому в душ. Є багато нюансів. На початках так, в мене постійно була, знаєте, ця думка, що якщо ти сильно впадеш, ти зламаєш кістку, і це буде реампутація. А реампутація – це вже з вичлененням, тобто, в мене вже не буде, навіть, суглоба. Це дуже погана історія. То я так, боявся, але потім я бачив, що люди на остеоінтеграції роблять. То я перестав так сильно хвилюватися за це”.
Кілька місяців військовий перебував у реабілітаційних центрах. Сторінка у Facebook Перше медичне обʼєднання Львова
Після реабілітації Олександр Журавель планував повернутися на службу. Та через тяжкі травми, з війська його списали.
“Півроку, в принципі, відпочивав, нічого не робив, гуляв. Шукав якусь класну роботу собі. Мені запропонував Артем, каже: “Приходь до мене на кухню, спробуєш. Я знаю, тобі подобається готувати”. А в мене є мрія. Хочу відкрити якийсь свій заклад, але поскільки я ніколи з цим не стикався, я думаю, було б правильно піти попрацювати десь на кухні, зрозуміти, як це, як організовується цей процес”.
Ветеран війни Олександр Журавель на кухні місцевого стріт-фуду готує до видачі замовлення. Нині він працює тут кухарем.
У планах чоловіка замінити протез на більш сучасний.
“Були там критики, які казали: “Відпаде, в тебе буде рак, в тебе буде сепсис, в тебе там ще чорт знає, що в тебе там може бути”. І поки нічого. Слухайте, я вже місяць стою на ньому. Хай не кожен день, але от стою і вдома готую, і прибираю там і по дому теж займаюся. І нормально ж не відпало. Це такий протез більш, скажемо, для пенсіонерів. Він безпечний, він класний, але він не може видавати там біг. Коротше, треба новий подивитися, на що він буде здатний”.
Катерина Семисал, Тетяна Весна