У дванадцятому епізоді “Подкаст наосліп: 12 кроків до безбар’єрності” ведуча Ксенія Швець знайомить слухачів із історією Катерини Халецькою та Володимира Пирога — незрячих батьків, які вперше стали мамою і татом. Вони розповідають про перші дні з донькою Мартусею, страхи та маленькі перемоги, про те, як організували безпечний простір вдома, перші прогулянки та гаджети, що допомагають у щоденному вихованні. До слова, маленька донька Каті й Володимира, Мартуся, народилася зрячою.
У центрі розмови — практичні поради та життєвий досвід.
Ініціативу “Подкаст наосліп: 12 кроків до безбар’єрності” підготовлено Фундацією 03:00 за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми “Стійкість суспільства через культуру”.
Досвід Катерини та Володимира
Катя стала на облік ще під час вагітності в місцевому центрі, де згодом і народжувала. Медики вже знали, що до них прийде незряча пацієнтка, тому ставлення було уважним і коректним.
«Я навіть була в шоці від того, наскільки нормально до нас поставилися. Пояснювали, показували, допомагали», — каже Катерина.
Для пересування з немовлям сім’я одразу відмовилася від візочка. З тростиною це було б небезпечно та незручно. Натомість вони звернулися до слінгоконсультантки, яка допомогла підібрати анатомічно правильний слінг.
«Марті було три тижні, коли я почала носити її в слінгу-рюкзаку. Зараз їй майже рік, і ми досі користуємося ним. Це наш єдиний варіант», — пояснює Катя.
Як подбати про безпеку дитини вдома
Безпека — головний пріоритет для Катерини й Володимира. Доньку вони ніколи не лишають наодинці в кімнаті: хтось обов’язково поруч, контролює на слух і рухи, і ігри. Всі небезпечні предмети заховані високо: аптечка, побутова хімія, миючі засоби тощо. На гострі кути меблів є накладні силіконові наліпки, розетки закриті спеціальними захисними вставками.
Ще один принцип — дати дитині простір для дослідження. У нижніх шафах залишили тільки безпечні речі: рушники, одяг, постіль.
«Хай витягує, хай розкидає — це її спосіб пізнавати світ», — каже Катерина.
Таким чином поєднується і безпека, і розвиток.
Стільчик для годування та безпечний посуд
Для прийому їжі у сім’ї є спеціальне дитяче крісло з ременями безпеки, хоча Марта ще не звикла до нього, — розповідає Катерина. Каже: можливо, це питання часу. Зате з посудом рішення знайшлося швидше. У хід пішли силіконові та пластикові тарілки на присосках, які не б’ються й не ковзають. Це простий, але надійний спосіб уникнути небезпечних ситуацій і водночас дати дитині свободу їсти самостійно.
Перші прогулянки: як незрячим батькам водити дитину за руку
Коли Мартуся тільки почала робити перші кроки, Катя з Володимиром замислилися: як же гуляти з донькою, коли вони її не бачать? У хід пішли спеціальні пристосування.
«Є такий рюкзачок із шлейкою: дитині надягається на грудну клітку, а позаду тягнеться довга паличка, за яку тримаєшся. Тоді не треба постійно нахилятися, щоб вести дитину за руку», — пояснює Катерина.
Ще один варіант — еластичний провід-спіралька з браслетами на липучках. Один кріпиться до руки дитини, другий — до руки мами чи тата.
«Це дозволяє їй самій крокувати, але водночас не відбігати далеко», — додає Катерина.
Разом із тим пара розуміє: універсального рецепта немає. Вони спілкуються з іншими незрячими батьками у спеціальному Telegram-чаті, й беруть на озброєння їхній досвід.
Як донька дізнається про сліпоту батьків
Катерина розповідає: маленька Мартуся вже зараз інтуїтивно відчуває особливості мами й тата. Якщо треба відкрити пляшечку з водою чи пюрешку, вона кладе Каті руку на кришку. Якщо хоче показати іграшку, то теж підводить руку мами до предмета.
Поступово дитина починає розуміти, що з батьками треба взаємодіяти. І для цього не потрібні довгі пояснення, бо розуміння приходить саме, у щоденному житті.
Технології на допомогу: гаджети у щоденному житті з Мартусею
Катерина ділиться, що гаджети неабияк допомагають їй у вихованні доньки.
«Для обрізання нігтів я використовувала дитячу електричну пилочку. Це було дуже зручно і безпечно, особливо до того, як Мартуся підросла, — розповідає Катя.
Ще один корисний пристрій — озвучений термометр.
«Це дуже зручно, бо відразу знаєш температуру дитини без зайвих маніпуляцій», — додає Катя.
Також Катерина користується додатком BeMyEyes.
«Я фотографую одяг Мартусі, якщо потрібно розпізнати колір або підібрати, що до чого одягати, — пояснює Катя.
Улюблений момент з Мартусею
Батько Володимир зізнається, що майже кожен момент з Мартусею для нього улюблений.
«Особливо, коли вона прокидається, і ти приходиш, а вона така радісна, ніби щойно тебе побачила. Це неймовірно», — каже Володимир.
Але є один момент, який згадує Володимир, як особливо смішний.
«Коли Мартусі було ще менше півроку, вона бавилася в манежі. У хаті стало тихо, і батьки не помітили її дій. Коли Катя запитала: «А що там Марта?», вони побачили, що донька просто лягла на подушечку, накрилася ковдрочкою і заснула сама.»
«Це було дуже весело і дуже класно. Вона просто сама взяла і лягла, без заколисувань чи інших хитрощів», — ділиться Володимир. Він додає, що таких моментів не так багато, адже зазвичай дитину треба колисати, але в майбутньому їх, сподівається, стане більше.
Нагадаємо:
“Подкаст наосліп: 12 кроків до безбарʼєрності” — це унікальний проєкт, формат якого в Україні ще не реалізовувався.
Ведуча подкасту — Ксенія Швець, незряча гідеса музею у темряві “03:00”, стендап-комікеса та режисерка.
Гості подкасту — це експерти з різних професій і сфер, які на час розмови одягають маски на очі, щоб позбутися візуальних відволікань і зануритися у справжню, глибоку бесіду.
Перший сезон подкасту “Подкаст насоліп: 12 кроків до безбарʼєрності” присвячено темі безбар’єрності та досвіду життя з порушенням зору в Україні. Випуски охоплюють питання культури, освіти, міського простору, реабілітації, цифрової доступності, працевлаштування, батьківства та адаптації до змін.
Фундація 03:00 — це проєкти, які змінюють уявлення про зір, доступність і саму суть безбар’єрності. Ми створюємо можливості для незрячих і слабозорих у культурі, праці, спорті та повсякденному житті.
Найвідоміша ініціатива — музей у темряві “03:00” у Києві та Львові, де гідами є незрячі, а вся екскурсія відбувається у повній темряві.
Ініціативу “Подкаст наосліп: 12 кроків до безбар’єрності” підготовлено Фундацією 03:00 за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми “Стійкість суспільства через культуру”
