Антон Стрельчик (ліворуч). Фото – з соцмереж.
Із 1 до 9 жовтня у місті Мая (Португалія) проходив чемпіонат Європи з голболу. Збірна України виборола перше місце і, відповідно, стала чемпіоном Європи.
Загалом змагалися десять чоловічих збірних.
У своїй групі українці по черзі з перевагою 10 голів розгромили поляків (15:5), росіян (14:4), ізраїльтян (11:1), а також обіграли команду Великобританії (8:6).
У чвертьфіналі збірна України була сильнішою за представників Угорщини (15:5), у півфіналі – Ізраїль (12:8). У вирішальному, фінальному, матчі наші співвітчизники знову обіграли команду Великобританії, цього разу рахунок був 14:6.
Спортсмени з Полтавщини – кістяк збірної України з голболу. Це Антон Стрельчик, Віталій Гапоненко, Євген Циганенко та Василь Олійник. Тренує збірну полтавець Федір Дубровін. Журналіст «Кола» поспілкувався з учасником української збірної Антоном Стрельчиком.
Понизилися в класі, щоб потім знову піднятися
– Що треба було зробити для того, щоб потрапити на чемпіонат Європи? Певно, проходили відбіркові змагання?
– Ні, потрібно просто вилетіти з вищої ліги (сміється – авт.)
– Тобто?
– Пояснюю, як ми туди потрапили. Ми були в вищій лізі – «А». У Європі є три ліги за класом команд: «А», «В» та «С». Ми звідти вилетіли, там були найкращі команди Європи, тож не втрималися серед них. Потрапили в нижчий дивізіон – «В». Там автоматично опиняються три останні команди «А». Тож ми були на чемпіонаті Європи в групі «Б». І саме там уже перші три команди мають шанс піднятися в класі, а три останні – понизитися до «С». Ось така система.
– Наскільки я знаю, кістяк команди складають полтавці. А тренування та підготовка до чемпіонату тут проходили?
– Усі тренуємося тут: чотири полтавці та по одному з Харкова –Родіон Жигалін та з Донецька – Олександр Топорков. Хлопці з інших міст, до речі, переїхали до Полтави. У нас були тренувальні збори. Протягом року всього шість, усі – у нашому місті. Також брали участь у п’ятьох міжнародних турнірах у Польщі та Литві. У нас дуже дружні стосунки з литовцями, які цього року стали паралімпійськими чемпіонами. Із ними завжди приємно та корисно грати.
Збірна України з голболу. Фото надане Антоном Стрельчиком.
«Ставили завдання – перемогти»
– Розкажи про самі змагання, будь ласка.
– Жили ми в місті Гайя, а грати їздили в місто Мая. Це недалеко – 15 або 20 хвилин на автобусі. Організація, загалом, була нормальна. Але я брав участь і в змаганнях, де було краще. Проте там взагалі все на топ-рівні, тому порівнювати некоректно.
– Зважаючи на рахунки ігор, перемога легка.
– У нас було конкретне завдання – перемогти. Я можу пояснити, як спортсмен, який дуже добре знає голбол зсередини, група «Б» для нас прохідна. Ми мали там ставати першими та повертатися в вищий дивізіон. Ми дуже досвідчена команда. Мінімум для нас на цих змаганнях – третє місце.
– Що найбільше запам’яталося на чемпіонаті Європи?
– На океан з’їздили – це було найцікавіше (усміхається – авт.). Ну і, звісно, фінальна гра. Нас багато хто підтримував з інших команд. Словенці, угорці, росіяни. Можна сказати, що більшість у залі була на нашому боці.
– Можливо, у цьому причина, що у фіналі вдалося легше здолати британців?
– А якби ми погано грали? Підтримка залу не допомогла (усміхається – авт.).
– А в емоційному плані?
– Ну, звісно. Коли підтримують, набагато краще грати.
«Умови для тренувань нормальні, проте хочеться кращого»
– Умови для тренувань у Полтаві в вас усі є?
– Ми тренуємося в залі спортивного комплексу «Локомотив», там є всі умови, чудовий зал. Хотілося б, звісно, приміщення з кращою акустикою, адже це дуже важливо. У нас у залі важче почути м’яч, ніж, наприклад, у тому, де грали на чемпіонаті Європи, дуже хотілося б знайти щось схоже в Полтаві. Там краща акустика та покриття. Від підлоги також багато чого залежить – відскакування м’яча, швидкість його польоту тощо. Поки що нам доводиться на змаганнях звикати до залів у перших іграх. Хоча, повторюю, зал «Локомотива» чудовий.
Курс – на Токіо
– Дивився Паралімпіаду? Там виступали полтавські голболістки…
– Так, звісно. Дивився та хвилювався. На жаль, їм не вистачило досвіду в схожих змаганнях, щоб досягти високих результатів. Втім, радий за всіх інших хлопців та дівчат – представників різних видів спорту. Вони виступили, як завжди, на високому рівні.
– А чоловічій збірній вистачить досвіду?
– Ось коли поїде, ви все дізнаєтеся й побачите. Ми зараз готуємося до Паралімпіади в Токіо. Спочатку зіграємо на чемпіонаті Європи у Фінляндії. Там потрібно залишитися в когорті сильніших в Європі, у групі «А». До речі, Україна зараз, за світовим рейтингом, у десятці найкращих команд. До речі, рейтинг також враховуватимуть, тому намагатимемося всіма силами здобути путівку на Паралімпіаду.
Голбол – спортивна гра, у якій команда з трьох осіб повинна закинути м’яч із вбудованим дзвіночком у ворота суперника. Голбол впровадили 1946 року з метою допомогти реабілітації ветеранів Другої світової війни – інвалідів з зору. Входить до програми Паралімпійських ігор.
Андрій Іванов