Переможницею конкурсу краси для незрячих дівчат стала 30-річна масажистка Галина Джала.
Для краси немає жодних обмежень. Це довели десять учасниць конкурсу краси, талантів та креативності «Галицька панянка», який відбувся у Палаці мистецтв. На сцені дефілювали незрячі дівчата із Львівської обласної організації інвалідів «Українське товариство сліпих». Такий незвичний конкурс у місті Лева проводять вдруге, але програма майже не відрізняється від гранд-шоу, де на сцену виходять повносправні дівчата з модельними параметрами.
У програмі був вихід красунь у національних строях та вечірніх платтях (їх учасниці підбирали самі). Не було хіба що виходу в купальниках. Також красуні демонстрували свої таланти — співали, декларували власні вірші, танцювали.
Переможницею конкурсу «Галицька панянка» стала 30-річна львів’янка Галина Джала (на фото). Дівчина має лише три відсотки зору. Дев’ять років працює масажисткою у Львівській обласній клінічній лікарні. Також є солісткою ансамблю «Струмочок» Львівського осередку Товариства незрячих. Галина Джала розповіла «ВЗ», що навчалася у львівській СШ № 100 (для незрячих). Потім вступила до Чернівецького медичного коледжу, де здобула спеціальність — медична сестра з масажу.
«Ніколи не брала участі в конкурсах краси, хоча давно займаюся громадською діяльністю, виступаю на сцені, — каже Галина Джала „ВЗ“. Не буду кривити душею, справді надіялася на корону і титул найкрасивішої. Хоча до кінця не була впевнена, що переможу саме я. Останнім часом вирішила влаштовувати для себе цікаві речі. І цей конкурс став саме таким. Отримала багато позитивних емоцій. Моя мета на цьому конкурсі краси — показати себе такою, якою я є: без прикрас. Кожна учасниця „Галицької панянки“ неповторна і носить в собі великий Всесвіт».
— Хто вас привітав з перемогою?
— Вітали найближчі люди, друзі, знайомі, колеги по роботі. Вони радіють за мене. Дехто дізнався про мою перемогу з Інтернету. Приємно було отримувати щирі слова від конкурсанток. Ми там не конкурували, не робили одна одній збитки. Між нами панувала дружня тепла атмосфера. Підтримували, тішилися успіхам одна одної. Так і має бути на конкурсах краси.
— Чим для вас є корона конкурсу «Галицька панянка»? Традиційно усі міс розглядають її як ключ, який допомагає відкривати двері в кар’єру, знайти достойного жениха.
— Звичайно, приємно було одягнути корону. Вдячна за вибір журі і за звання «Галицька красуня». Але у моєму внутрішньому світі від корони нічого не змінюється. Живу, тішуся кожним днем, шукаю в кожній ситуації щось хороше, розвиваюся, роблю щось корисне… Вважаю, що нічого ззовні не може змінити нас всередині.
Чи звертатимуть тепер на мене увагу достойні женихи? Якщо принц буде справжній, то йому не буде настільки важливою моя корона. Наразі моє серце вільне.
Марія Доротич