Глухі очікують на підтримку щодо реалізації їхньої продукції
Серед мов на планеті є одна особлива — це мова жестів, за допомогою якої можуть спілкуватися люди зі складними порушеннями слуху. У нашій країні їх понад 50 тисяч. І майже всіх об’єднує одна з найстаріших й найпотужніших громадських організацій — Українське товариство глухих, яке цього року відзначає 80-річний ювілей.
Ризикуємо залишитися без зарплати
За час існування УТОГ поступово розросталося і міцніло. На власних навчально-виробничих підприємствах надавало інвалідам зі слуху роботу і стабільну зарплату, забезпечувало житлом, безплатно оздоровлювало, проводило культурно-масові заходи. На сьогодні з усього перерахованого, мабуть, тільки і залишилася творча сфера. Щоправда, всі підприємства та інші об’єкти, що належать товариству, збереглися.
Натомість забезпечити людей, які не чують, найголовнішим стимулом до життя — роботою — у нинішніх економічних умовах майже немає можливості. УТОГ тут не виняток. Таку саму невтішну ситуацію переживають й інші громадські організації, приміром, УТОС.
Колись потужне київське дослідно-виробниче підприємство «Контакт», на якому працювало 1200 інвалідів зі слуху, нині в змозі забезпечити роботою лише 80 осіб. Тут виготовляють реле різних модифікацій, металеві рулетки, вироби з пластмаси тощо. Директор підприємства Леонід Селезненко розповідає:
— Нам дуже важко реалізовувати свою продукцію. Але ми не сидимо склавши руки, намагаємося шукати замовників, крутимось як можемо. Налагодили зв’язки з Росією і відправляємо туди рулетки. Та ось виникла проблема: наша продукція застрягла на митниці, а в мене ж встановлені терміни здачі, замовник чекає, доведеться сплачувати штрафи. А це веде до того, що наші робітники знову ризикують залишитися без заробітної плати.
З усіх сил тримається і єнакіївське виробниче підприємство «Світанок», яке виготовляє меблі для офісів, кухонь, кімнат тощо. Завдяки директорові Тетяні Скрипник, яка багато років не шкодувала здоров’я на розвиток виробництва, «Світанок» працює і надає роботу 50 інвалідам.
— Ми теж самотужки шукаємо замовника. Ходимо по різних організаціях, фірмах, школах, питаємо, пропонуємо: чи треба вам столи, стільці, а, може, шафи? Отак і виживаємо.
Мову жестів вивчити легко
І все-таки основну відповідальність про захист й відстоювання прав та інтересів людей з вадами слуху поклало на себе Центральне правління УТОГ на чолі з Юрієм Максименком, який вже майже 25 років уболіває за свою організацію і піклується про потреби її членів. Він дуже погано чує, і я спілкувалася з ним за допомогою сурдоперекладача. До речі, Юрій Петрович запевнив: якщо постаратися, то жестову мову можна опанувати за місяць, а далі — справа практики. І це можливо здійснити в УТОГівському навчально-відновлювальному центрі в Києві, що розташований у Пущі-Водиці. Тут і готують специфічних перекладачів, які допомагають тим, хто не чує, спілкуватися.
— Щоб виробництво Товариства глухих працювало й інваліди регулярно одержували зарплату, наша продукція повинна вчасно реалізовуватись, а отже, нам потрібні постійні та гарантовані замовлення, — каже голова УТОГ. — Ми давно вже звертаємося до органів влади надати нашій організації таких замовників. Ще нас дуже турбує питання про закінчення у 2015 році терміну документа, що надає можливість нашим підприємствам здійснення оподаткування за нульовою ставкою податком на додану вартість у постачанні продукції та послуг, що їх виробляє УТОГ. Якщо цю пільгу буде скасовано, то майже всі підприємства, і не лише нашого товариства, збанкрутують і тисячі інвалідів залишаться безробітними. А цього не можна допустити.
Мистецький світ як розрада
Ще однією гострою проблемою Юрій Максименко назвав житлову. Він розповів, що раніше держава постійно надавала житло, багатьох робітників селили в гуртожитки. Однак нині вони у жахливому стані й потребують капітального ремонту, на який коштів, звісно, немає. А квартир надають дуже мало —13 на рік. І це попри те, що на них чекають майже 800 сімей інвалідів. Скільки ж їм чекати? Так і життя мине.
— Утім, сподіваємось на поліпшення стану справ, — зауважив Юрій Максименко. — На наші найголовніші вимоги відгукнувся Кабінет Міністрів, видавши розпорядження «Про сприяння громадським організаціям інвалідів у їх діяльності».
Попри виробничі та фінансові проблеми, УТОГ продовжує жити за своїми традиціями і датами. Особлива розрада і реабілітація для тих, хто не чує, — мистецький та спортивний світи, які постійно відкривають здібних й талановитих людей. Вони танцюють, ставлять пантоміми, пишуть вірші, малюють, влаштовують фестивалі, конкурси, беруть постійну участь у дефлімпійських змаганнях з різних видів спорту. І, відзначаючи свій Міжнародний день, вони щиро сподіваються на підтримку та розуміння держави.
ДО РЕЧІ
Працюючі інваліди платитимуть пільгові податки
Відділ соціально-правових питань «Урядового кур’єра»
12 підприємств громадських організацій інвалідів уже отримали дозволи на право пільгового оподаткування. Про це повідомив директор департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики Микола Шамбір. За його словами, відповідне рішення було ухвалено під час засідання робочої групи Мінсоцполітики з питань надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам громадських організацій інвалідів, які отримали за попередній звітний рік дохід понад 8400 розмірів мінімальної зарплати.
— До Мінсоцполітики документи подали 17 таких підприємств, з них дозвіл отримали 12. Ще п’ять пакетів документів було повернуто на доопрацювання. Ті підприємства, які вже отримали дозволи, торік завдяки пільговому оподаткуванню змогли зекономити понад 42 мільйони гривень, — цитує слова Миколи Шамбіра прес-служба Мінсоцполітики.
Він нагадав, що механізм надання податкових пільг підприємствам громадських організацій інвалідів визначає порядок, який Кабмін затвердив 17 липня 2013 року. Проте не всі такі підприємства використовують пільги, щоб створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з особливими потребами.
— На жаль, у більшості підприємств спостерігається постійне зниження розміру основних виробничих фондів, що призводить до зниження продуктивності праці інвалідів. Як наслідок, вони отримують зарплату, наближену до мінімальної, — зауважив посадовець.
Непоодинокі, на жаль, випадки, коли чисельність інвалідів, які працюють, скорочують до нижньої межі, необхідної для отримання податкових пільг. Наприклад, на Запорізькому виробничому підприємстві «Неон» Українського товариства глухих протягом І півріччя 2013 року кількість працюючих інвалідів зменшилася на третину — з 170 до 105 осіб, повідомив Микола Шамбір.
Враховуючи це, Мінсоцполітики поставило вимогу перед громадськими організаціями інвалідів, які є засновниками таких підприємств, протягом трьох місяців наблизити розмір заробітної плати та фондоозброєності до середнього рівня в регіоні (галузі) за показниками, розрахованими Державною службою статистики.
Нагадаємо, що функції надання дозволів на пільгове оподаткування підприємств громадських організацій інвалідів було передано до Мінсоцполітики після ліквідації Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.
Глухі очікують на підтримку щодо реалізації їхньої продукції
