19 серпня із площі Героїв Майдану стартував велопробіг на підтримку ідеї розвитку спортивного руху інвалідів-візочників. Іван Ареф’єф (29 років, світловодець, статус людини з обмеженими фізичними можливостями отримав внаслідок травмування хребта у ДДП) та його його інструктор, Анатолій Перог (м. Слов’янськ (Донецька область) весь шлях із Кіровограда до Страсбурга (Франція) планують подолати самотужки, розраховуючи, за їхніми словами, хіба що на гостинність «бабусь по селах, що туляться до магістралей державного значення»…
«Ми планували виїхати ще торік, – викладає подробиці організації акції пан Анатолій, – на гроші донецьких спонсорів… Окрім харчів та більш пристойного технічного забезпечення, нам обіцяли супровід мікроавтобуса з медиками, проте невдовзі ситуація в країни різко змінилася. Коли повертався з Кракова із пробного турне автостопом, родичі телефонували, щоб застерегти наперед – у Слов’янську вже бомблять. Так-сяк перебув ці місяці, бачив, як бойовики Пономарьова за один день витурили з міста усіх циган, що торгували наркотою… Ну, просто, вивели під руки їхнього барона, а ті вночі усім кагалом рвонули на Київ і протягом якось часу навіть стояли таборами у Голосіївському лісі – по телевізору бачив – і вимагали в мерії місця для законного заселення. Як машини відбиралися, по будинках людей без попередження стріляли… Устиг ти дістатися укриття чи удома лежачі хворі, породіллі зосталися – бойовиків це особливо не обходило. Зараз під Слов’янськом також чути вибухи, але люди почуваються цілком спокійно, не панікують – триває розмінування лісомасивів: у «зеленках» позалишалося ще багато розтяжок».
«У рамках пробігу також збиратимуться гроші на будівництва стаціонарного спортивного табору для людей з обмеженими можливостями, – окремо відзначає Іван. – літні табори в одну-дві зміни практично щороку збираються у Світловодську, але нам цього, звісно, замало. Хотілося б мати свій майданчик під дахом, обладнаний відповідно до потреб кожного. Однак головна мета – офіційне звернення до членів Європарламенту із проханням відмінити візи для фізично обмежених громадян України».
Двоколісні коні мандрівників позбавленні будь-якого натяку на алюр чи ефектну презентацію. До старенького візка Івана (марка «Іскра», запорізького виробництва) його друг приварив кілька металевих рейок, що виконують функцію велосипедної рами, приладнав ще одне колесо, ланцюжок та педалі. На виході отримали щось схоже на болід із фотохронік перших світових авторалі. Харчів та речей також вирішено брати по мінімуму – тільки намети, спальники, згущівка, сало та овочі з фруктами.
Ініціативу відчайдухів від імені голови обласної ради Олександра Чорноіваненка (нині чиновник перебуває з візитом у зоні АТО) прийшов підтримати його заступник Іван Владов. На згадку про Кіровоградщину їм подаровано прапор області із зображення степового орла-сіконця, змальованого із щита скіфського воїна, що його знайшли у ході розкопок почесного захоронення у Мельгунівському кургані.
Валентина Головань