Уявіть себе хоч на мить у… повній темряві. Важко, напевне, і… страшно це, так? Але з-поміж нас є немало людей, яким долею дано нести цей тягар. І таких на Маловисківщині немало – за офіційною статистикою, більше 100 осіб, повідомляє Кіровоградський медіапортал «Акула».
До Маловисківського районного будинку культури на збори, аби самоорганізуватися і зробити хоча б перший крок до створення територіального первинного осередку сліпих, прийшли люди з хворобами зору – хто помаленьку сам, а хто і в супроводі родичів чи знайомих.
За законодавством, така організація може створюватися там, де є мінімум сто незрячих людей різних категорій і груп. На збори до будинку культури зібралося кілька десятків осіб. Але попередньо активіст руху незрячих Ігор Селімов і його помічники уже обговорили цю тему ще з кількома десятками таких же горьованих людей. Адже досі кожен незрячий, як правило, якось намагається вирішувати наболілі проблеми сам, хіба що при підтримці родичів та близьких людей.
Як можна робити це по-іншому, використовуючи закон, тим, хто прийшов на збори, розповіли директор Кіровоградської організації Українського товариства сліпих (УТОС), сам інвалід першої групи по зору Борис Батіхін та педагог, який працює з незрячими (зокрема – навчає їх користуватися азбукою Брайля) Юрій Іванов, які спеціально приїхали з Кіровограда.
За їх словами, кожен має боротися за повноцінне життя, використовуючи для цього всі наявні можливості і добре розуміючись на законодавчих нюансах. І саме в цьому незрячим може і зобов’язана допомогти створювана на Маловисківщині організація.
Тетяна Андрушко