26 сiчня у Києві за дорученням першого заступника Міністра соціальної політики Василя Шевченка фахівці Міністерства спільно з представниками Фонду соціального захисту інвалідів, громадських організацій інвалідів, протезно-ортопедичних підприємств усіх форм власності, користувачами технічних та інших засобів реабілітації, волонтерами за участю засобів масової інформації провели широке зібрання на Київському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві, на якому обговорили проект змін до наказу Міністерства від 18.04.2012 за №215 „Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації”.
Відкриваючи нараду, директор Департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики Оксана Полякова зазначила, що такий інтерес громадськості до нинішнього заходу засвідчує: питання – вкрай актуальне, адже йдеться про подальший розвиток ринку протезно-ортопедичної продукції, спрощення механізму відбору підприємств, які будуть забезпечувати осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів державного бюджету, підвищення якості продукції та рівня надання послуг.
Вона повідомила, що Мінсоцполітики розпочало прийом документів від підприємств 31 грудня 2014 року. Найближчим часом експертна комісія під головуванням першого заступника Міністра Василя Шевченка на своєму засіданні їх розгляне за нині чинним порядком, затвердженим наказом Міністерства від 18.04.2012 за №215, і Фонд соціального захисту інвалідів розпочне процедуру укладання договорів щодо забезпечення людей з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації у 2015 році.
Однак, паралельно, за словами Оксани Полякової, Міністерство напрацювало проект змін до згаданого наказу, якими мають бути істотно спрощені як кваліфікаційні вимоги до підприємств-виробників, так і сам механізм подачі документів.
„Ми обговорюємо з вами ці зміни, робимо при необхідності уточнення, погоджуємо з центральними органами виконавчої влади, юстуємо, і коли ці зміни наберуть чинності, починаємо працювати за новим механізмом. Отже, ті підприємства, які хочуть цих змін, – на них чекають. А ті підприємства, яких влаштовують на сьогодні існуючий порядок, подають документи зараз. Зазначу, що проект змін до наказу № 215 був оприлюднений на веб-сайті Міністерства, всі з ним могли ознайомитися, і сьогодні ми маємо розглянути ті неузгодженості, які, можливо, ще залишаються”, – сказала Оксана Полякова.
Як підкреслила фахівець, зміни ці насамперед стосуються виробників, які виготовляють продукцію для людей з інвалідністю. Тому на нараді присутні представники громадських організацій інвалідів, і громадяни, які користуються технічними та іншими засобами реабілітації. Оксана Полякова висловила впевненість, що розмова буде корисною для всіх сторін діалогу.
Отже, що Міністерство пропонує змінити у кваліфікаційних вимог до підприємств. По-перше, прибираються документи, які підтверджують відсутність заборгованості із сплати податків і зборів, з повернення кредитів (позик), із виплати заробітної плати працівникам. Крім того, частина документів замінюється декларацією. Треба буде декларувати наявність приміщення, інструментарію, фахівців, обладнання тощо.
„Подаючи декларацію, підприємство має чітко усвідомлювати, що воно тим самим бере на себе зобов’язання і несе відповідальність за правдивість інформації. Це може бути перевірено. Тому в наказ вноситься поняття про можливість перегляду рішення експертної комісії і визначено вичерпний перелік підстав для цього. Це, наприклад, наявність рекламації на технічні засоби реабілітації, виявлення зауважень з виконання договорів, надання недостовірних даних про професійну підготовку фахівців, наявність документально-технічної документації, наявність обладнання для оснащення приладів, наявність обладнання для проведення оцінки якості технічних та інших засобів реабілітації і наявність стаціонарних відділень для підприємств, які здійснюють протезування і ортезування для людей з інвалідністю. Тобто це вичерпний перелік підстав, коли рішення експертної комісії може переглядатися. Також затверджуються форми декларацій. Змінюється період подачі документів підприємствами-кандидатами, а також термін на який підтверджується відповідність таких підприємств кваліфікаційним вимогам. Ось це ті суттєві зміни, які передбачається внести в наказ”, – роз’яснила Оксана Полякова.
Іван Марусевич, який очолює Асоціацію інвалідів-спинальників, позитивно оцінив роботу, проведену Міністерством, як і той факт, що нині людина з інвалідністю має право сама обирати крісло, в якому їй зручно пересуватися, а заодно й виробника. Наразі залишаються питання щодо якості виробів. Він запропонував збільшити термін їх гарантійного обслуговування, і зауважив, що сертифікація і випробування технічних засобів реабілітації мають здійснюватися обов’язково.
У цьому його підтримав і представник Конфедерації громадських організацій інвалідів Одеської області Олег Прохоров, який організував майстерню з ремонту ТЗР: „Це хороші зміни і треба їх підтримати”. Від інших учасників зустрічі прозвучали також побажання щодо необхідності „почистити” номенклатуру виробів – відмовитися від застарілих і переходити на сучасні, якісні й функціональні види продукції.
Сьогодні Мінсоцполітики прагне зняти зайві перепони для ефективної діяльності підприємств протезно-ортопедичної галузі. Але контроль має бути. До анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі галузь обслуговувала 300 тисяч людей з інвалідністю. Нині, на жаль, у зв’язку із складною політичною ситуацією число таких людей загалом по Україні зростає. Тому треба бути готовими до нових викликів і вимог, – переконані у Міністерстві. Як відомо, у держбюджеті 2015 року на потреби людей з інвалідністю, які задовольняють 70 підприємств галузі, виділено 820 млн гривень.
