В Україні підготували пам’ятку для працівників громадських закладів, у якій розповідається, як допомогти людині із діагнозом ДЦП, та як правильно з нею спілкуватися, щоб вона не відчувала себе вигнанцем у театрі, кафе або спортзалі.
Про це в прямому ефірі “Обозревателя” розповіла керівник Благодійної організації “Долоні щастя. ДЦП” Леся Миськів.
За її словами, проблема інформування людей про ДЦП – дуже важливе питання, яке необхідно вирішувати, оскільки існує невидима психологічна стіна між здоровими людьми та людьми із ДЦП, яка не дозволяє їм інтегруватися в суспільство.
“Ми підготували пам’ятку, яка розповідає, як краще комунікувати з людиною, у якої є ДЦП … Адже сім’ї, у яких виховуються дітки із синдромом ДЦП, теж хочуть бувати у тих же публічних місцях, як і будь-яка інша сім’я в Україні”, – зазначила Миськів.
Вона додала, що пам’ятка направлена для персоналу публічних місць і допоможе їм зрозуміти, як правильно потрібно поводитися з людьми, що мають особливі потреби.
“Коли ви зустрічаєте таку людину в публічному місці, то пропонуйте свою допомогу ненав’язливо. Зосередьтеся на словах, на розмові, а не на рухах. Будьте готові до того, що ви витратите на розмову з цією людиною трохи більше часу, ніж зазвичай. Але не потрібно сповільнювати свою промову. Людина з діагнозом ДЦП має, як правило, збережений інтелект. Ця людина вас чує і розуміє прекрасно, і готова на це відреагувати, хоча, може, і не так швидко, як людина без діагнозу ДЦП. І потрібно обов’язково запропонувати свою допомогу в пересуванні, якщо людина знаходиться, наприклад, в інвалідному візку”, – зазначила Миськів.
Вона підкреслила, що більшість людей, не розуміючи справжньої специфіки цієї хвороби, вважають, що така людина нездорова психічно. І головною причиною всіх страхів є відсутність інформації, що у цих людей збережений інтелект, і вони нікому не зашкодять.