Побачити світ незрячими очима можна на виставці, унікальній як за складом учасників, так і за їхніми роботами, що у Львові представили члени обласного товариства УТОС. 40 авторів із вадами зору показали дивовижні зразки своєї творчості у львівському Музеї етнографії, повідомляє “Zaxid.net”.
Як можна вишивати бісером чи малювати картини, будучи при цьому практично незрячим, уявити непросто.
«Мені взагалі важко уявити, як люди от, наприклад, бісером вишивають, що вони не бачачи, це роблять. І мене вразили оті роботи. Я бісером захоплююсь, але, напевно, тут ювелірна робота. Взагалі це вчить нас насправді тішитися кожним днем і дякувати Богові за те, що ми бачимо, ходимо і головне не нарікати ні на що», ― поділилась враженнями відвідувачка виставки пані Надія.
Одна з учасниць експозиції – мисткиня Тетяна Франц бісером захоплювалась ще коли бачила. Але по-справжньому почала ним займатись п’ять років тому. Тоді втратила зір. Скільки робіт за цей час створила ― порахувати годі. Взори здебільшого придумує сама, а вже подруга допомагає їх втілювати.
«Цей узор мені допомагала робити одна дівчинка. Ну він мені приснився, я кажу: я хочу таку сніжинку, ти мені намалюй. І вона мені вже намалювала, а я набила на дошці Брайля. Я пальчиками пройшла і кажу: от це те, що я хотіла. Це така має бути підвіска для племінниці», ― розповіла Тетяна Франц.
Ще один учасник виставки – 80-річний художник Юрій Ломов. Свої дивовижні картини автор називає квазі-графіка ― нібито графіка. Бо, як пояснює пан Юрій, мальовані вони не олівцем, а фарбами, але у графічній техніці. І ще один його витвір ― картина, створена єдиною лінією. Художник практично незрячий.
«От як починається ця лінія з Високого Замку і так закінчується десь тут, я вже не пам’ятаю. Тобто лінія ніде не переривається і на полотні ви можете всю історичну частину побачити такою, як вона є насправді», ― показав свою роботу Юрій Ломов.
На виставці не лише художні витвори, а й вірші та наукові праці, пісенні доробки і спортивні нагороди. У вузькому колі ці здобутки членів УТОСу бачили не раз. Та надзвичайно важливо було показати їх широкому загалу.
«Тому що є стереотип: незрячий ― значить, це щось таке чорно-біле. Неправда, воно кольорове, воно яскраве, воно барвисте. І от у ці всі вироби вкладена дійсно душа цих людей, які їх робили. Це є величезні зусилля для того, щоб це зробити. І люди знаходять і час, і можливості, щоб все-таки себе виразити», ― наголосила голова Львівської обласної організації УТОС Любов Кукуруза.
Не випадково виставку доробків незрячих людей розмістили саме у фойє Музею етнографії. Адже просто ідучи до залів, відвідувачі не оминуть і «Дивосвіту». Оглянути роботи можна упродовж травня.
Ірина Ващишин