Таке враження залишилося від відвідування Харкова у фінського правозахисника Калле Конкола
Про це він розповів під час круглого столу “Допомога людям з інвалідністю”. Конкола очолює фонд “Абіліс”, який фінансує громадські організації більш ніж в 40 країн світу. В 2015 році Міжнародна рада інвалідності США визнала його найбільш видатним правозахисником людей з інвалідністю. Конкола в межах своєї діяльності відвідав багато країн світу. А нещодавно він завітав і до Харкова.
«Я можу сказати, що Харків прекрасний, – розповів він, – і можна сказати, що він схожий на Хельсінкі 30 років тому. Але дуже важко пересуватися по місту на візку. І також є складнощі, якщо рампи можуть використовуватися не за призначенням. Наприклад, коли на них кладуть свої речі».
Під час зустрічі правозахисник ділився власними спогадами про життя в фінській глибинці, навчання та можливості, які в той момент були у людей з інвалідністю: «Я почав навчатися в школі на початку 50-х. І краща частина мого життя полягала в тому, що я жив у віддаленому місці Фінляндії. Я жив в багатьох сотнях кілометрах від своєї школи. Спочатку батьки наняли мені вчителя на дім».
Згодом вчитель запитав батьків, чому той не відвідує звичайну школу. І через три місяці Конкола вже навчався там разом з іншими дітьми. Після школи він поступив в університет в Хельсінках, де вивчав теорією ймовірності. Там майбутній правозахисник разом з друзями заснував організацію для студентів з інвалідністю, яка мала на меті покращити їх життя. За словами Калле Конколи, це змінило його життя.
На початку 70-х років мало людей з інвалідністю мали можливість здобути вищу освіту і в основному змушені були навчатися в спеціалізованих закладах. У зв’язку з чим його організація почала працювати над інклюзивною освітою та закриттям спеціалізованих шкіл, а також захищати права людей з інвалідністю.
Крім того, Калле Конкола розповів, як зараз реалізуються права людей з інвалідністю в Фінляндії та що було зроблено для того, щоб їх життя було більш комфортним.
«Ми працюємо заради впровадження прав людини,– зазначив він, – у Фінляндії було багато благодійних організацій. І самий важливий результат – це доступний транспорт. Я можу поїхати в будь-яке місце на трамваї. Кожен автобус також є доступним. Його можуть використовуватися як ті, у кого є проблеми з пересуванням, так і незрячі люди».
Крім того, доступними є також поїзди, якими легко дістатися до будь-яких регіонів країни. За словами правозахисника, у Фінляндії відбулися великі зміни, завдяки яким люди з інвалідністю можуть подорожувати будь-яким транспортом. Крім того, за останні 10 років стали доступними і нові будівлі та культурні й архітектурні пам’ятки. Але заради цього було зроблено багато роботи. Люди з інвалідністю брали участь в демонстраціях, фотографувати в місті місця, куди вони не могли дістатися, говорили публічно про наявність проблеми та висвітлювали свою діяльність в ЗМІ. Згодом влада до них дослухалась.
Наприклад, інженери почали працювати над тим, як зробити міський простір зручним для всіх, а 10 років тому парламент визнав мову жестів офіційною. Калле Конкола також розповів, як змінилося життя людей з проблемами з навчанням. 15 років тому вони жили в спеціальних закладах і були відрізані від соціуму. А зараз вони можуть проживати у власних оселях. Проте деякі проблеми залишились. Незважаючи на ріст рівня освіти серед людей з інвалідністю, у них часто нема роботи, а отже, матеріальний стан залишає бажати кращого.
Конкола підкреслив, що представникам його фонду важливо спілкуватися з однодумцями в різних країнах світу та співпрацювати з місцевими організаціями людей з інвалідністю. За його словами, це робиться їх сильнішими.
Юлія Гуш