Фото: вікіпедія
Навіть переміщення до безпечніших регіонів України не гарантує літнім людям з інвалідністю гідних умов життя, тож чимало з них опиняються у спеціальних закладах, що лише посилює проблему з їхньою соціалізацією.
Про це йдеться у новій доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International.
Автори наголошують, що відсоток людей похилого віку в Україні один із найвищих у світі й сягав чверті від усього населення до початку повномасштабного вторгнення Росії.
Правозахисники не вперше звертають увагу на те, що повномасштабне російське вторгнення непропорційно вдарило по літніх людях, втім, у новій доповіді звернули увагу саме на тих, хто має інвалідність.
Однією з проблем для літніх переселенців з інвалідністю є житло, висока вартість якого не дозволяє мешкати окремо. Як наслідок, багато з них живуть у місцях компактного проживання для переселенців в школах, гуртожитках та інших громадських будівлях.
Для підготовки доповіді правозахисники поговорили зі 89 людьми похилого віку, багато з яких мали інвалідність, та відвідали 24 місця компактного проживання. У більшості відвіданих місць бракувало пандусів для входу, ліфтів, поручнів, доступних туалетів та елементарного простору, щоб ті, хто користуються візком, могли зробити повноцінний оберт.
Фото: Amnesty International
Через недоступність місць компактного проживання чимало літніх людей опиняються в інтернатних установах, що лише погіршує їхнє становище. Відділення людей з інвалідністю з послідовним розміщенням їх в інтернатах є формою сегрегації, нагадують правозахисники.
“Жити лежачи нестерпно. Найтяжче — це те, що в тебе немає соціальної взаємодії. Я ніколи не була «прикутою до ліжка», я завжди могла користуватися своїм візком”, – розповідає 52-річна Галина Дмитрієва, яку не садили до візка протягом кількох місяців в інтернаті.
Правозахисники припускають, що літні люди з деменцією чи іншими формами когнітивних порушень частіше ризикують остаточно загубитися в системі установ, а також втратити контакт із родичами й родичками. Як приклад вони навели історію 83-річної жінки з деменцією, яка потрапила до інтернатної установи в Одесі та втратила контакт зі своїм сином.
“Я не знаю, як його знайти. Я ніяк не можу йому зателефонувати… Мені нема куди більше податися”, – розповіла вона.
Багато літніх людей, спілкуючись з дослідниками, говорили, що відчувають ізольованість.
Україна є державою–учасницею Конвенції про права осіб з інвалідністю (CRPD), а тому український уряд зобов’язаний забезпечувати людям з інвалідністю доступ до їхнього фізичного оточення нарівні з іншими.