За останні три роки на фермі «Стража», розташованій біля міста Сабадсаллаш, отримали допомогу сотні людей з інвалідністю, які були змушені покинути свої домівки через війну.
Люди з інвалідністю доглядають за тваринами на фермі «Стража» біля міста Сабадсаллаш в області Бач-Кішкун. Чаба Неймет та його дружина започаткували туристичний бізнес у 2012 році, працевлаштовуючи, зокрема, осіб з інтелектуальними порушеннями.
Пізніше подружжя заснувало громадське об’єднання, яке допомагає молодим людям з особливими потребами отримати досвід роботи та стати незалежними. А після початку російсько-української війни одразу почало приймати біженців з важкими формами інвалідності. У березні 2022 року їхній гостьовий будинок був повністю заповнений, у ньому розмістили майже 50 осіб.
«З нами зв’язуються лікарні, які мають виписувати таких пацієнтів, але їм нікуди йти, у них немає родичів, а їхній стан не дозволяє жити самостійно. Ми піклуємося про людей з деменцією, на інвалідних візках, глухих, параноїдальних шизофреніків, пенсіонерів похилого віку та осіб, котрі перенесли інсульт», – розповідає голова ГО «Ферма Стража» Беата Нейметне-Горват.
Тепер на фермі проживає понад 20 українців. Вікторія приїхала з Черкаської області з двома доньками-інвалідами. Одна з них уже повернулася до України.
«Нас було багато. Але відтоді частина людей інтегрувалася в суспільство: хтось переїхав до інших країн, а хтось знайшов роботу та помешкання. Життя триває. І людям треба якось жити далі. Звичайно, я хочу додому. Ми хочемо бути з нашими родинами. Але ситуація така, що зараз ми тут. Наші родини розірвані. Моє серце болить за доньку та нашу родину, але я маю думати про Олександру. Бо війна триває, ніхто не знає, куди поцілить наступна бомба. Я не можу сховатися з донькою в підвалі чи сховищі. Ось чому ми залишаємося тут», – ділиться Вікторія.
Сергій жив до війни в Харкові. Йому довелось ампутувати ногу через діабет. На фермі він зустрів Ірину, яка стала його дівчиною. Сергій показує на телефоні свій будинок, що сильно постраждав унаслідок російської атаки.
«Я жив практично сам. Звичайно, було дуже важко. Війна почалася 24 лютого, а я замінив свої старі вікна на пластикові 14-го. Так довго мріяв, щоб у моїй квартирі було тепло й затишно! Але потім почалася війна».
На фермі побудували парк, де діти з інвалідністю та без можуть разом гратися й пізнавати одне одного.
Для мешканців, які потребують особливого догляду, не можуть жити самостійно через вік або інвалідність, на фермі функціонує цілодобова служба догляду. З 2024 року діяльність з підтримки розширилася й тепер включає наставництво для вразливих сімей, які проживають в орендованому житлі в навколишніх населених пунктах та Будапешті (наразі майже 200 осіб).
Проєкт реалізується за рахунок безповоротного гранту в розмірі 1,258 мільярда форинтів, що співфінансується Європейським Союзом та Угорщиною, у межах Програми «План Сечені Плюс».
euronews.com