Дослідники з Університету Хіросіми розробили нову філософську концепцію, яка по-новому розглядає етичну природу інвалідності, інформує SOCPORTAL.INFO.
Нова модель, що отримала назву “умовна модель поганої відмінності” (Conditional Bad-Difference View, Conditional BDV), опублікована в журналі Bioethics. Вона прагне подолати обмеження двох традиційних поглядів на інвалідність і запропонувати більш гнучкий і шанобливий підхід до різних життєвих ситуацій людей з інвалідністю.
Досі у філософії переважали два погляди. Перший – “модель поганої відмінності” (BDV), передбачає, що інвалідність погіршує якість життя незалежно від умов. Другий – “модель простої відмінності” (MDV), згідно з якою інвалідність – етично нейтральна в суспільстві без дискримінації, як і раса чи стать.
Conditional BDV пропонує альтернативу: інвалідність вважається шкідливою лише тоді, коли вона заважає людині досягати своїх цілей.
“Наша модель відображає різноманітність життєвих шляхів людей з інвалідністю, чого часто не вистачало в попередніх теоріях”, – пояснив провідний автор дослідження, професор Шу Ісісіда з Університету Хіросіми. – “Наскільки інвалідність впливає на благополуччя, залежить від того, чи заважає вона прагненням конкретної людини”.
Автори підкріпили свою теорію філософським аналізом і уявними експериментами, показавши, що традиційні підходи недостатні для розуміння складності цих ситуацій. Conditional BDV, своєю чергою, дає змогу враховувати як зовнішні умови, так і внутрішні бажання людини, роблячи акцент на індивідуальний контекст.
Дослідники також розглянули кілька критичних зауважень. Одне з них – “поновлюваність цілей” – говорить про те, що багато цілей можна досягти альтернативними способами, незважаючи на інвалідність. Однак автори підкреслюють: комбінація обмежень може серйозно звузити життєві можливості.
Інше заперечення пов’язане з тим, що інвалідність іноді приносить нові унікальні переживання, які можуть збагатити життя. Автори погоджуються, що це буває, але не може слугувати універсальним виправданням користі інвалідності – досвід усіх людей занадто різний.
Деякі питання залишилися відкритими. Зокрема, критики сумніваються, чи може Conditional BDV використовуватися для оцінки етичних дилем на кшталт селекції ембріонів з інвалідністю. Але, за словами авторів, такі труднощі характерні для всіх наявних теорій, і не підривають корисність запропонованого підходу.
Співавтор дослідження професор Цутому Саваї наголосив, що нова модель радше задає філософські орієнтири, ніж готові рецепти.
“Ця концепція краще узгоджується з розвитком технологій для підтримки людей з інвалідністю та робить їх активними учасниками дискусії”, – зазначив він.
До дослідження також долучилися вчені з Іспанії та Японії: Міцуру Сасакі-Хонда з Інституту біомедицини та біотехнологій Кантабрії та Кіотського університету.
Олена Ткаліч