І роблять це на сучасному 3D-принтері, який, нагадаємо, знаходиться у Рівненській обласній бібліотеці. Готові тактильні книги ініціатори розповсюдять по усіх навчальних закладах, де є дітки із вадами зору. Це дасть їм можливість навчатися разом із звичайними зрячими дітками.
Вікторія Мельник – мама дівчат-близняток. Одна з них, Соломійка, народилася незрячою. Втім, мама дівчинки переконана, її донечка повинна і може навчатися у звичайній школі, а не в інтернаті. Для цього вони вже вивчають алфавіт. А у своїх щоденних студіях користуються абеткою Брайля, виготовленою на 3D-принтері.
Вікторія Мельник, мама незрячої дівчинки:
– Ми вже випробували і це дуже ефективно. Тому що дитина у п’ятирічному віці знає порядком вже 10 букв по Брайлю. Вона знає цифри. Звичайно, вона може щось спутати. Адже і для мене, маючи гарний зір і не будучи дитиною, я підглядую, щоб якусь букву з нею згадати. Тому, це все дуже ефективно. І дуже важлива робота окремих людей.
Нагадаємо, що 3D-принтер у Рівненській обласній бібліотеці з’явився ще навесні минулого року і тоді, розповідає керівник громадської організації інвалідів з вадами зору Петро Поліщук, виникла ідея виготовити тактильні книги для дітей із вадами зору. Оскільки, каже, держава такої спеціалізованої літератури випускає мало, та й то не щороку.
Петро Поліщук, керівник ВГО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії»:
– Дійсно, воно треба, бо на даний момент держава взяла курс на інклюзивну освіту, але, на жаль, держава для цього мало що і робить, і займаються цим безпосередньо громадські організації, що таке друкують, книжки друкують по Брайлю і, дійсно, воно потрібно у садочках, на початковій школі – це, що зараз ми роздрукували. Ми старалися його зробити універсального дизайну, щоб могли дітки вчитися і зрячі і незрячі.
Кубики, фонетичні таблички, звичайний український алфавіт і абетка Брайля, об’ємні розвиваючі картинки із зображеннями тварин. Моделюванням всього цього займався консультант по 3D-друку Михайло Грушевський. Розповідає, над одним комплектом роботи тривають 3-4 дні.
Михайло Грушевський, консультант по 3D-друку:
– Ми спочатку виявляємо сам актуальний виріб, обговорюємо всі можливі нюанси, які відомі на стадії моделювання. Я здійснюю моделювання і роблю першодрук. Це є чорновик, який проходить апробацію у спеціалізованих навчальних закладах і так декілька циклів, аж до того часу, поки ми не отримаємо виріб, який допоможе діткам якісно опанувати абетку.
Петро Поліщук розповідає, вони хочуть виготовити по два комплекти на кожний навчальний заклад, де є діти із вадами зору. Додає, матеріал для цього є. Частину бібліотека отримала за рахунок американського гранту. Окрім того, до благородної справи долучились і інші небайдужі підприємства.
До слова, 1 кілограм витратного матеріалу для 3D-принтеру коштує 700 гривень. У бібліотеці наразі є 16 кілограм цього спеціального пластику.