Суспільство має прийняти той факт, що людей із ампутаціями впродовж війни ставатиме дедалі більше, тому необхідно реформувати систему протезування та вибудувати безбар’єрне міське середовище для комфортного пересування людей із протезами.
Таку думку в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу висловили учасники пресконференції “Презентація календаря «Боксери – ветеранам»”, присвяченій соціальному проєкту за участю українських боксерів і військових, які пережили травматичну ампутацію кінцівок унаслідок війни.
Презентуючи проєкт календаря з фотографіями боксерів і ветеранів з ампутаціями, президент Федерації боксу України Олег Ільченко зазначив, що федерація впродовж 2023-2024 років проводила змагання та чемпіонати України.
“Усі вони були присвячені нашим захисникам, тим, хто бореться зараз, і тим, хто загинув. У проєкті з календарем ми хотіли допомогти і від себе, і від федерації долучитися до проблем ветеранів, які втратили кінцівки, щоб вони могли реінтегруватися в суспільстві, щоб люди ставилися до них як до героїв”, – сказав він.
Зі свого боку, медичний куратор Патронатної служби “Янголи” у складі 3 ОШБр Ксенія “Гуцулка” наголосила на необхідності “змінити застарілу систему протезування”.
Вона, зокрема, наголосила на необхідності підвищити ціни на протези, які компенсує держава, “до того рівня, щоб військовослужбовці, які отримували ампутацію, могли якісно запротезуватися функціональними протезами”.
“Держава, на жаль, не цікавиться, як військовослужбовець став на протези, як він пройшов реабілітацію. Часто хлопці, які отримали звичайне протезування, на жаль, не користувалися цими протезами, допоки ми не порушили питання щодо функціональності протеза та щодо оплати протезів більш високої категорії”, – сказала вона.
“Гуцулка” також відзначила складність процедури заміни культеприймача, якої потребують пацієнти після початку використання протезів.
“Хлопці, які отримали ампутацію, часто ведуть навіть більш активне фізичне життя, ніж до ампутації, тому що вони мають підтримувати свою фізичну форму. Але підтримання активної фізичної форми часто призводить до зменшення кукси, тому виникає питання заміни культеприймача”, – сказала вона.
“Гуцулка” наголосила, що, завдяки, зокрема, активній позиції громадськості, “військовослужбовці мають змогу отримувати функціональні протези, і не втрачають час на адаптацію”.
“Коли ви з високою ампутацією отримуєте протезування нефункціональними протезами, це затягує термін реабілітації і моральний стан пацієнта стає дедалі гіршим”, – сказала вона.
Крім того, “Гуцулка” наголосила на актуальності проблеми соціальної адаптації та формування інклюзивного простору в населених пунктах, куди ветерани повертаються після реабілітації.
Своєю чергою, ветеран 3-ї ОШБр та капітан Національної збірної Ігор Нескорених Олексій “Дух” Тюнін наголосив на тому, що “суспільство повинне прийняти, що людей з ампутаціями через війну ставатиме дедалі більше”, тож воно має бути готовим працювати з такими пацієнтами.
“Кількість людей в ампутантському ком’юніті дуже велика і вона ставатиме дедалі більшою. Тому в них не повинно бути проблем ані із заміною культеприймача, ані з отриманням функціонального протеза. У будь-якій сфері соціального життя чи спорту тепер будуть такі хлопці, як ми, тому що, на жаль, кількість таких, як ми, вона вже дуже велика і вона буде збільшуватися”, – сказав він.
Водночас Тюнін також наголосив на проблемі відсутності інклюзивного простору, зокрема, в регіонах.
“Наприклад, була можливість бути в Буковелі, де все дуже класно, але інклюзивність там відсутня взагалі. Там інклюзивна тема, це тільки популярні наливайки, але, наприклад, щодо спусків чи спорту, то людині, наприклад, на кріслі колісному буде максимально незручно. Хіба людина на кріслі колісному не має права скористатися курортом, якщо вже існують уже навіть адаптивні лижі?”, – сказав він.
Тюнін також наголосив на проблемах із пересуванням людей з ампутаціями в містах із тротуарами, вимощеними плиткою: “Якщо людина йде на двох протезах, плитка максимально небезпечна, тому що протез може потрапити в ці стики, і можна полетіти”.
Крім того, він відзначив проблеми з освітленням: “Хто користується протезом, той зрозуміє, що коли ти не бачиш, куди ти стаєш, то ти просто втрачаєш рівновагу. Тому питання освітлення зараз дуже актуальне”.
Крім того, Тюнін закликав бізнес зважати на потреби людей з ампутаціями, зокрема, надавати їм можливості безперешкодно відвідувати торгові центри.
“Я не буду називати цей центр торговельний, де я хотів піднятися в магазин, але там дуже був крутий ескалатор, на який я не можу стати через фізіологію мого протеза, тому що втрачаю рівновагу. І там був ліфт, який був відключений, тому я просив охоронця, просив співробітників центру увімкнути його, щоб я міг потрапити в магазин. Це був не дуже приємний досвід. Адекватне спілкування з ампутантами – це реальна проблема”, – наголосив він.