Найкращий спосіб навчити дітей толерантності – показати це на власному прикладі.
Не зважаючи на те, що у XXI столітті активно пропагується толерантність, трапляється безліч ситуацій, в яких люди демонструють свою нетерпимість до інших. Хтось – цілком свідомо, а хтось – мимоволі користуючись нав’язаними стереотипами.
Наразі в Україні динамічно розвивається інклюзивна освіта. Інклюзивно-ресурсні центри проводять тренінги, присвячені методикам роботи з дітьми, які мають інвалідність та особливі освітні потреби. Але залишається питання зі сприйняттям таких діток суспільством.
Журналісти «Всеосвіти» не раз чули історії від батьків, в яких є, наприклад, донька або син з ДЦП:
Ми приходимо на дитячий майданчик, а нам кажуть: «Йдіть звідси, я не хочу, щоб моя дитина гралася з такою як ваша і заразилась».
І це не зважаючи на те, що дитячий церебральний параліч – не інфекційне захворювання, він не може передаватися через дотик або повітряно-крапельним шляхом.
Усі діти спостерігають за поведінкою дорослих та копіюють її, саме тому надзвичайно важливо демонструвати на власному прикладі правильну модель дій.
Проєкт #НеБийДитину підготував кілька корисних порад, які допоможуть коректно реагувати на дитину з інвалідністю.
Якщо поруч дитина з інвалідністю
Не відвертайтесь, посміхніться!
Не давайте порад, якщо вас не просять!
Не питайте у батьків, що з дитиною, краще запитайте, що подобається малюкові.
Не розказуйте батькам про «хрест, який вони мають нести», про сімейні гріхи та погану карму.
Не забороняйте своїм дітям гратися з такими дітками.
Не звертайте увагу на їхню нестандартну поведінку.
Пропускайте батьків із дітьми з інвалідністю у черзі.
Допоможіть їм виїхати з візком на бордюр чи сісти у транспорт.
Пам’ятайте: усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.
