До Університету «Україна» за програмою Фулбрайта 6 квітня 2016 року завітав з відкритою лекцією «Досвід США в організації інклюзивного навчання» професор Лаял Кауфман.
Лаял Кауфман є фахівцем зі спеціальної освіти, він здобув ступінь магістра відповідного спрямування в Illionis State University й Ph.D. в University of Kansas. Стипендіат U.S. Fulbright Scholar Program 2010 − 2011 рр., 2014 − 2016 рр. в Україні.
Юрій Войтюк, кандидат біологічних наук, доцент Національного педагогічного університету (НПУ) імені М.П. Драгоманова представив професора Лаяла Кауфмана, який є його партнером і колегою. Лаяла добре знають в Україні, він уже другий рік поспіль налагоджує тут контакти в різних навчальних закладах. В Університеті «Україна» бував на конференції, виступав і в університеті імені Драгоманова для студентів двох спеціальностей: педагогіка і сурдопедагогіка. Він − практичний працівник, знає цю проблему досить добре, має до неї безпосереднє відношення, оскільки сам у дитинстві втратив слух. Лаял Кауфман є партнером Українського міжнародного інституту освіти.
Пряма мова професора Лаяла Кауфмана:
– Дякую за те, що запросили мене сюди, останній раз тут я був на конференції в листопаді 2014 року. Також я викладав у Вінниці в Інституті соціальних технологій, який є частиною Університету «Україна», працював із студентами, котрі мають вади слуху. Я майже глухий, але при цьому відвідував звичайну школу. Сьогодні будемо говорити про державну освіту для студентів з вадами слуху. Варто враховувати те, що діти в США з будь-якими вадами можуть відвідувати звичайні школи. Тому паралельно доповідь присвячена інклюзивному суспільству з різним станом здоров’я.
Історичні факти про права інвалідів
В Америці люди з вадами здоров’я мають рівні права з усіма громадянами. Але так було не завжди. Були часи, коли люди з обмеженими можливостями були відокремлені від суспільства.
Змінити ситуацію в американському суспільстві було не просто, до 1970 років люди з обмеженими можливостями не мали рівних прав з іншими людьми. Така ситуація спостерігалася з етнічними меншинами. Формування нової культури тривало багато років. Рух протесту допоміг змінити ситуацію. Законотворчий процес зайняв загалом 20 років. Люди з інвалідністю вимагали тих же прав, що й інші. Вони вимагали рівного доступу до соціальних послуг та суспільних благ, а також право відвідувати звичайну школу. Рівність – це одне з громадянських прав людини.
Питання забезпечення комфортного існування в суспільстві
У США право людей на інклюзивне навчання закріплено на законодавчому рівні. Також забезпечується можливість на працевлаштування. Громадський транспорт повинен бути зручним та пристосованим для інвалідних візків. У США причиною появи таких конструкцій стали протести людей з обмеженими можливостями. Право на безбар’єрні засоби транспорту також закріплені за законом. Люди з порушенням слуху мають право на перекладача протягом інтерв’ю, − у ході співбесіди чи працевлаштування на роботу. Таким чином, право на сурдоперекладача закріплене американськими законами. Також воно діє при візиті до лікаря тощо. Особи з порушенням слуху мають право на помічника в суді. Навіть президент, коли публічно виступає, має поряд перекладача. Це підкреслює актуальність даної проблеми для американського населення, забезпечує рівноправний доступ до інформації для всього суспільства. У деяких випадках полісмени володіють мовою жестів. Будь-яка телепередача повинна мати субтитри. У США учні та студенти з обмеженими можливостями відвідують ті ж школи та університети, що й інші діти.
Отже, в одному класі можуть навчатися діти з когнітивними розладами, вадами зору, слуху. Люди з особливими потребами мають право на інклюзивного викладача. Головний принцип − у процесі навчанні не поділяти на хворих чи здорових, а долучати до колективу. Часто люди з вадами слуху відвідують спеціальні інклюзивні програми, лише 12% відвідують спеціалізовані школи. В Америці 28 тисяч людей з особливими потребами отримують вищу освіту.
Є два типи інклюзії:
1. Повна інклюзія – це коли люди з обмеженими можливостями проводять 100% свого дня зі звичайними людьми.
2. Часткова інклюзія − це коли люди з обмеженими можливостями 55-70% дня проводять з людьми, які мають проблеми із здоров’ям.
У США інклюзія діє на всіх освітніх рівнях, від дитячого садочка до вищого навчального закладу. Розвиток інклюзії відбувається заради соціального прогресу людини, в результаті чого виникає більш згуртоване та здорове суспільство. Це надає рівний доступ до навчальних програм.
Сьогодні можна на ранніх стадіях ідентифікувати процес втрати слуху, виявити ознаки цього процесу. За бажанням, у всіх 50 штатах новонароджені діти можуть здійснити перевірку. Тестується слух кожного новонародженого малюка. Звичайно, США, як і Україна, ще має безліч проблем. Але перевага Америки в тому, що ми тестуємо 98% новонароджених дітей з можливими проблемами зі слухом. Коли дитині виповнюється 3 місяці, вона повторно проходить цей тест.
Освіта для людей з вадами слуху
Процес навчання дітей з проблемами слуху здійснюється уже у віці 1-2 рочки. У США існує університет для глухих людей, Галлодета заснований 1865 року. У ньому проходять спортивні змагання з американського футболу, люди мають змогу жити повноцінним, різноманітним життям. 1988 року студенти Галлодетського університету висунули вимогу поставити на посаду президента нечуючу людину. Цей протест був названий «Глухий майдан». Американська спільнота з вадами слуху є досить впливовою, вона влаштувала масові страйки навколо конгресу. Їхній лозунг – «Глухий президент зараз!». Як наслідок, восьмим президентом університету Галлодета (і першим нечуючим президентом) став Ай Кінг Джордан, який обіймав цю посаду до 2006 р. Після нього всі президенти також мали вади слуху. Це сталося внаслідок політичної згуртованості студентів.
Запитання аудиторії:
Чи збільшується в Америці кількість осіб з порушеннями слуху?
– Ні, кількість осіб з вадами слуху, навпаки, зменшується внаслідок розвитку медицини, раніше дітки не тільки народжувалися глухими, але й втрачали слух через хвороби. Зараз статистика показує, що таких людей стало менше. Діти народжувалися з різними порушеннями через хвороби під час вагітності, але зараз ми маємо вакцини, які запобігають народженню сліпих і глухих дітей. Тому кількість інвалідів зменшується. У США збільшилася кількість дітей з аутизмом.
Скільки коштує в США навчання для людей з інвалідністю?
– Кошти йдуть від держави, за рахунок податків, унаслідок чого всі люди з інвалідністю мають право на безкоштовне навчання.
Хто сплачує послуги сурдоперекладача, держава чи роботодавець?
– Платить той хто наймає, роботодавець.
Чи можуть людині з інвалідністю в США відмовити у роботі?
– Останні 20-30 років ми маємо спеціальні закони, які вимагають рівності, тому це не обговорюється. Багато роботодавців, дійсно, хочуть наймати людей з особливими потребами, тому що це нормальна практика. Компанія в такому разі отримує додаткові пільги в оподаткуванні. Тому, як і в Україні, їм вигідно наймати таких людей. Якщо підприємство має серед працівників людей з інвалідністю більше 15% − воно має пільгу; але якщо кількість працівників з інвалідністю складає менше 4%, підприємство сплачує додатковий податок за це. Не в кожній європейській країні діє такий закон, це є у Франції, Німеччині, Україні.
14 років тому Університет «Україна» започаткував Всеукраїнські спортивні ігри серед студентів з інвалідністю. Чи існують в Америці подібні змагання?
– Ні, в університеті можуть проходити різноманітні загальні змагання, у яких будь-хто може брати участь на рівних. Окремих змагань для студентів з інвалідністю немає.
Чи правда, що в США до 70-тих років людей з особливими потребами не тільки виокремлювали у суспільстві, а й проводили стерилізацію жінкам і чоловікам?
− Так, це правда, такі страшні речі мали місце…
Враженнями від відкритої лекції поділилися її слухачі:
Ганна Нікуліна, начальник науково-дослідної частини:
‒ Тема відкритої лекції професора Лаяла Кауфмана щодо організації інклюзивного навчання в США є дуже актуальною для нашої університетської спільноти, як професорсько-викладацького колективу, так і студентства.
Університет «Україна» одним із перших в Україні розпочав велику державницьку справу – надання вищої освіти людям з інвалідністю, дітям-сиротам та дітям із малозабезпечених родин. За 17 років існування в університеті накопичено певний досвід щодо запровадження елементів інклюзивного навчання – запровадження комплексної системи супроводу навчання, створення безбар’єрного архітектурного та інформаційного середовища, підготовка спеціалізованого навчально-методичного забезпечення, підготовка науково-педагогічних працівників та інших фахівців до роботи в інтегрованих групах, формування в колективі толерантного ставлення до людей з інвалідністю тощо. Для забезпечення якісної фахової підготовки в університеті реалізується Концепція інклюзивної освіти студентів з інвалідністю, що сприяє зростанню їхніх професійних, наукових, творчих та фізкультурно-спортивних здібностей.
У царині розбудови та розвитку інклюзивного освітнього середовища науковці університету плідно співпрацювали з нашими зарубіжними колегами – стипендіатами програми Фулбрайта (США) докторами Мері Вейшаар (університет Південного Іллінойсу, Едвардзвіль), Шарон Равер-Лампман (Олд-Домініонський університет); доктором Йоахимом Клаусом (університет м. Карлсруе, Німеччина); професором Томашем Вінницьким (Карконоський Колегіум, Польща), волонтером Корпусу Миру (США) Джонатаном Перніком, викладачем Скандинавської вищої школи Ботмерівської гімнастики Хеленою Альман (Швеція) та ін.
Ми завжди налаштовані на розширення співпраці з нашими зарубіжними колегами і з великим зацікавленням прослухали лекцію професора Лаяла Кауфмана, ознайомившись з досвідом реалізації державної політики США щодо забезпечення рівних прав людей з інвалідністю на комфортне існування в американському суспільстві. Найбільш значущі серед них – право на безкоштовне навчання людей з інвалідністю, забезпечення працевлаштування, рівний доступ до інформації, безбар’єрні транспортні засоби та інші. Дуже важливо, що законодавчо закріплені рівні права людей з інвалідністю на практиці втілюються в повсякденне життя. Є чому повчитися і запозичити для запровадження в Україні.
Антоніна Коротєєва, проректор з навчально-виховної роботи:
– Професор Лаял Кауфман, за програмою імені Фулбрайта, співпрацював, як він зазначав, із Вінницьким інститутом Університету «Україна», відгуки про цю співпрацю були дуже гарні. Студентам сподобалися оригінальні лекції Лаяла, це також дало змогу підняти їхній рівень англійської мови. Лекції щодо можливостей інклюзивного навчання для нас дуже важлива, адже соціальна місія нашого університету − розбудова інклюзивного середовища у вищих навчальних закладах України. У нас є такі студенти, їх до 10%, тому для них, а також для тих, хто навчається поруч, вона є дуже важливою.
Ксенія, студента 3 курсу спеціальності «соціальна робота»:
– Інформація, яку представив професор Лаял Кауфман, є пізнавальною, було цікаво послухати, які можливості для людей з особливими потребами є в Америці, і до чого ми маємо прагнути.
Анна Мурашко,
студентський Медіа-центр Університету «Україна»
“Вища освіта” +ФОТО