Добро по колу: як в Україні незрячих людей навчають новим професіям

Ілюстрація dribbble.com

До Міжнародного дня сліпих підготували історію про те, як харків’янин вирішив допомагати людям зі слабким зором і тепер проводить для них курси в програмі інклюзивного IT. Цей проект об’єднав людей з усієї України і допомагає незрячим знайти нове місце в житті і високооплачувану роботу онлайн за часів пандемії. Як — дізналися з перших вуст.

32-річна львів’янка Катерина — незряча. За професією вона масажистка, якийсь час працювала за фахом в поліклініці, але коли її скоротили через те, що вакансія була закрита, знайти роботу було важко. Якийсь час після звільнення Катя працювала зі старими клієнтами, але з початком карантину навіть ця можливість заробітку відпала. “Адже це тісний контакт з людьми, мені страшно заразитися”, — каже дівчина. Вихід був один — міняти професію. І тоді вона дізналася про набір на курси IusITNetwork, де людей з інвалідністю навчають нової професії — продажі по телефону.

“Я нічого не втрачаю, вирішила спробувати”, — каже Катя. Зараз вона вже на останній стадії навчання, через кілька днів її чекає “випускний” — конкурс серед студентів, де вони будуть дзвонити реальним клієнтам від партнерів компаній, а найуспішніший з учнів навіть отримає грошовий приз і можливість отримати роботу на фрілансі або в компанії-партнері. Так, за останні 2 тижні організатори курсів допомогли працевлаштуватися вже трьом студентам, розповів нам львів’янин Микола Лагоцький, куратор проекту.

Микола Лагоцький

Катерина потрапила в другій потік студентів, про неї ми дізналися від 25-річного Дениса Луценко з Харкова — викладача і разом з цим спонсора проекту. Про те, чому Денис вирішив займатися цією діяльністю крім основної роботи і погодився не тільки викладати, а й фінансово підтримувати проект, ми розпитали його особисто.

Молодий вовк з Волл-Стріт: перші продажі у 15 років

Денис Луценко незрячий з дитинства. Виріс він у Запоріжжі; до 14 років гуляв з дітьми свого віку, але в підлітковому віці інтереси друзів змінилися: “Я відчував себе непотрібним, — каже хлопець. — Я сидів удома, у мене почалася сильна депресія, я не знав, що з цим робити”. Велику частину часу він проводив за комп’ютером і одного разу натрапив на оголошення “ЗАРОБЛЯЙ В ІНТЕРНЕТІ”.

Денис Луценко

“Я зрозумів, ось він вихід. Мені потрібно в інтернеті заробляти! Я почав шукати інформацію, багато читати про це, іноді набивав шишки через лохотрони… Почав з самого простого, заробляти на кліках. Мій учитель інформатики зауважив, що я цікавлюся цією темою і запропонував мені взяти участь в освітньому проекті, це були бізнес-курси”.

15-річний хлопець був налаштований серйозно, вийшов на зв’язок з автором курсів, Сергієм Іщенко, попросив дати йому можливість навчитися.

“Ти ж школяр, ти ж нічого не бачиш”, — така була перша відповідь. Але Денис наполягав: розповів, що вже дивився його курси, показав знання і домігся результату: йому дозволили проходити подальше навчання безкоштовно. Для школяра відкрилися нові можливості і вже у 15 років він почав заробляти перші гроші на продажах в інтернеті. Після школи Денис залишився в тій же галузі. Одного разу він написав одному з творців “Монобанку”, і так отримав роботу. Зараз Денис живе в Харкові.

З викладача у спонсори проекту

У якийсь момент Денис зрозумів, що накопиченими знаннями потрібно ділитися з іншими. Тоді з ним зв’язалася організація ІУС і запропонувала свою участь у згаданому вище проекті IusITNetwork в якості викладача. Але проект — некомерційний, і про це майбутнього лектора заздалегідь попередили. Напевно, це був час, коли вже успішному Денису теж потрібно було дати можливість навчитися тим, хто ще тільки потребує підтримки:

“У якийсь момент мене перемкнуло, і я сказав: раз грошей немає, давай буду я вкладати в проект!”

Був куплений сервер, на ньому запустили програму для онлайн-навчання Team talk, була придбана професійна IP-телефонія, як у справжніх колл-центрах, а всі конкурси, які проводяться у формі практичних занять, — з грошовим призом. “Переможець повинен відчувати, що він переможець”, — каже Денис. Тому намагається мотивувати студентів, спонсоруючи нагороди зі своєї кишені. Одному з найбільш старанних студентів молодий викладач навіть подарував гарнітуру для роботи. Цю традицію він, за інформацією організаторів курсів, припиняти не збирається.

Навіщо ти це робиш?

“У нашій державі важко жити з інвалідністю, але якщо ти вмієш заробляти, тобі відкриваються нові можливості. Я хочу дати можливість цим людям відчути, що можна жити по-іншому, навчити їх бути фінансово незалежними”, — сказав Денис в одній з наших розмов, відповідаючи на це питання.

Як виявилося, робота в колл-центрі — це не тільки “холодні дзвінки”, які ми іноді отримуємо з магазинів, де колись побували. Працюючи в більш престижних сферах, наприклад, у продажах медичного обладнання або з іноземними партнерами, куди є можливість потрапити після курсів, можна заробляти, за словами Дениса, і 50, і 100 тисяч гривень на місяць.

Чому можна навчитися?

Курси “Робота в колл-центрах і менеджмент з продажів” — не єдині доступні курси в програмі ІУС. Так, незрячих та слабозорих людей організація навчає і програмування, роботі з програмою Python, англійської мови та інших навичок, які можуть знадобитися їм у подальшому.

Є також і окремі курси з вокалу, курси з вивчення NVDA, Word, Exel, HTML і курси з дискретної математики.

Як незрячі люди працюють з комп’ютером?

Є дві спеціальні програми: Jaws і NVDA. Це програми екранного доступу, можна сказати, “озвучка”. Вони встановлюються на будь-який комп’ютер і озвучують дії, які здійснює користувач — натискання пальців на клавіатуру і рухи курсора. Вивчивши метод 10 пальців, людина може легко друкувати, і для цього навіть не потрібна спеціальна клавіатура: досить лише двох орієнтирів, спеціальних позначень на буквах кирилиці “А” і “О” — такі є на будь-якій клавіатурі. З освоєнням цих навичок незрячим також допомагають в організації.

Як потрапити на курси?

Навчання проходить в онлайн-форматі, а це означає, що незрячі і слабозорі люди можуть проходити курс з будь-якої точки України. Для цього необхідно зв’язатися з організатором курсів, Миколою Лагоцькім, і після короткої співбесіди людина отримує можливість потрапити на навчання. Зараз активісти розробляють сайт і незабаром, після його запуску, всю детальною інформацію можна буде отримати там.

Вікторія Губарева

Рубрика