Про мовленнєві порушення та можливості мовленнєвого розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями.
Розвиток мовлення важкий та трудомісткий, багатокомпонентний та тривалий процес, що потребує розвитку інших психічних функцій. Саме через його складність у багатьох категорій дітей, що мають особливі освітні потреби, виникають труднощі під час його формування та розвитку. Діти з порушеннями інтелектуального розвитку різних ступенів часто мають мовленнєві порушення та утруднення у спілкуванні.
Для того, щоб детально розібратися з чого саме необхідно розпочинати роботу з розвитку мовлення та в який спосіб її правильно організувати в освітніх закладах – Маргарита Чайка, співзасновниця, керівниця, методистка та експертка консалтингової агенції для освітян «Центр компетенцій» – провела вебінар з цієї теми.
Первинне порушення:
- порушення функцій ЦНС, невідповідність віковій типології;
- через недорозвиток та/або ураження ГМ, КГМ, пар ЧМН;
- порушення аналізаторів, мозкових дисфункцій;
- корегується медиками.
Вторинне порушення:
- за умов відсутності компенсації первинного порушення;
- корегується соціумом (батьки, педагоги, однолітки, власний досвід);
- робота з вищими психічними функціями (соціальними, не інстинктами);
- механізм інтеріоризації через культурні знаки – мовлення.
Мовленнєві порушення
Поетапність процесів імпресивного мовлення за О. Р. Лурія
- сприймання інформації закодованої в фонемах, словах, фразах, реченнях чи текстах;
- переробка цієї інформації;
- співвіднесення сказаного із вже набутими знаннями для повного розуміння;
Етап розуміння мовлення за О. Р. Лурія
Дії процесу осмислення за І. М. Богдановою
- аналіз властивостей та ознак відбувається на основі аналізаторних систем, за допомогою яких отримуємо уявлення про якості предмета;
- їх логічне узагальнення, в процесі якого всі якості розглядаються цілісно, але з поміж них виділяють найсуттєвіші та найбільш інформативні;
- формування понять та узагальнених висновків на основі сформованих причинно-наслідкових зв’язків в процесі розумової діяльності;
- переробка практичного значення та вірогідності висновків.
Взаємозв’язок імпресивного мовлення з психічними процесами
Сильні сторони, на які можливо спиратися при розвитку мовлення:
- оптимальне сприйняття інформації через зоровий та тактильний аналізатори + вербалізація;
- наслідування дій дорослих та інших дітей (компенсаторний механізм);
- механічне запам`ятовування інформації;
- потреба в комунікації, інтерес до спілкування (у більшості випадків);
- достатній рівень соціалізації (за умов проведення корекційної та розвивальної роботи);
- кращий рівень розвитку візуальної, тактильної та рухової пам`яті (у порівнянні зі слуховою пам’яттю);
- кращий рівень розвитку емоційної сфери (за умови певної ситуації в родині та розвитку).
Оптимальна подача матеріалу
Звернення до дитини:
- привертання уваги (оклик, дотик, дзвоник, рух тощо);
- контакт «очі-в-очі» (поки немає зорового контакту – немає усвідомленого спілкування);
- тактильний контакт (за умови недостатньої концентрації уваги, або відсутності зорового контакту);
- мовлення чітке, рівномірне, досить повільне;
- між словами є істотні паузи;
- прості фразові конструкції на одну-дві дії;
- якщо дитина не зрозуміла інструкції – повтор (ідентичний) + засоби АК.
Для глибокого розуміння важливості правильної організації корекційно-розвиткової роботи відповідно до імпресивного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями, радимо переглянути вебінар Маргарити Чайки.
Спікерка розповіла про всі нюанси роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями та поділилась історіями, які пережила в житті сама.
Хшанович Катерина Олегівна