Ухвалили закон про освіту та збільшили фінансування майже на чверть. Саме цим запам’ятався освітянам 2017 рік. Зокрема, вивели у публічний простір і питання інклюзивного навчання та заговорили про реформу інтернатів. А саме їх закриття. Ці події схвилювали батьків, а особливо тих, що мають дошкільнят, інформує Телеканал новин «24».
Непосидючому Вані 5 років. Любить гуляти, малювати та цікавиться машинами. Звичайні захоплення, як для цього віку. Проте півтора року тому Івану поставили діагноз – аутизм, визнавати який офіційно мама не погодилась.
“Я не хотіла вірити, що у моєї дитини аутизм. У мене була істерика. Але нещодавно заспокоїлась з цього приводу. Просто зрозуміла, що ми розвиваємось по-іншому”, – розповіла мати Івана Тетяна.
Змалечку Ваня ходить до звичайного дитсадка. А після того, як встановили діагноз, додатково займається з педагогами. І вже показує гарні результати. У це вірили не всі. Зокрема спеціалісти, які ставили малому діагноз, запевняли маму, що місце йому у спецзакладі або ж інклюзивному садку.
7-8 людей, які на мене “напали”, сказали, мовляв, все, можете ставити хрест на своїй дитині. Я цілеспрямовано не хочу Ваню віддавати в групу з дітьми з аутизмом. Так він не буде намагатися. Коли він у загальноосвітній групі, він “витягає” по рівню,
– запевняє мама хлопчика.
У корекційному ж дитячому садку для дітей з аутизмом, подібному до тих варіантів, що пропонували Тетяні, у групах по 8 людей максимум. З ними займаються двоє вихователів, педагоги та спеціалісти. Тут діти проводять по 10 годин на добу. З ними працюють у трьох напрямках – поведінкова корекція, соціалізація та інтелектуальний розвиток.
Відкрила заклад мама, яка зіштовхнулась зі схожим діагнозом.
Враховуючи, що це проблема комплексна, то і підхід має бути комплексним. Неможливо досягти хороших результатів одними заняттями з психологом або дефектологом. Ми плануємо день так, щоб дитина займалася різними справами. Найголовніша задача – дитина не має бути сама по собі,
– зазначила директорка садочка для дітей з аутизмом Наталія Стручек.
Але це приватний садок, і навчання тут далеко не всім по кишені.
Всього ж для дітей з інвалідністю в Україні півтори тисячі спеціальних дошкільних закладів, де навчаються лише діти з інвалідністю, та 210 садків з інклюзивними групами, у яких можуть навчатися максимум троє дітей з різними нозологіями. І це з майже 15 тисяч дошкільних закладів – як комунальних, так і приватних.
Загалом навчання у них здобувають 74 тисячі малюків, що не покриває повністю потребу. Вплинути на ситуацію безпосередньо можуть батьки.
Якщо батьки мають бажання віддати дитину у заклад, який розташований найближче до її місця проживання, то вони можуть звернутися до керівника навчального закладу, написати заяву, надати відповідні документи. І повинно бути організоване для цієї дитини інклюзивне навчання,
– прокоментувала головна спеціалістка відділу інклюзивної освіти Міністерства освіти Валентина Новосад.
Тим паче, коли у нас на законодавчому рівні дошкільна освіта обов’язкова для кожного майбутнього першокласника. Для всіх без виключення.
Також здобувати дошкільну освіту можна і вдома за сімейною формою навчання, або звертатись до приватних педагогів. Хоча спеціалісти все ж таки радять інклюзивну форму навчання, аби соціалізувати дитину та підготувати її до школи. Звичайно, якщо стан здоров’я дозволяє.
Оксана Тропотяга