Україна зараз стоїть на порозі великих змін, викликаних не лише економічними та соціальними процесами, але й війною, що триває вже більше двох з половиною років. Поряд з іншими викликами, ми спостерігаємо стрімке зростання кількості людей з інвалідністю внаслідок військових дій. Це ставить перед державою завдання не лише соціальної інтеграції, а й забезпечення можливостей для професійної реалізації та зайнятості цих людей.
Інклюзивне суспільство, про яке все частіше говорять– це не просто фраза. Це принцип, на якому будується цивілізоване суспільство, де кожна людина, незалежно від стану здоров’я, має рівні права та можливості. Створення умов для соціальної інтеграції людей з інвалідністю та відновлення соціального статусу є частиною програми їхньої реабілітації. При цьому це може допомогти з вирішенням ще однієї проблеми нашої держави в сьогоднішніх умовах – дефіцит працівників у різних галузях економіки. Через війну значна частина працездатного населення України наразі виїхала за кордон і це створює додаткові виклики на ринку праці.
Інклюзивний ринок праці – це одна з ключових умов розвитку економіки, де кожен громадянин робить свій внесок у добробут країни. Разом із бізнесом ми маємо створити таке робоче середовище, де особи з інвалідністю можуть бути конкурентоспроможними, де їх праця оцінюється не менше, ніж праця інших працівників.
Переваги для роботодавців
Для того, щоб втілити принципи інклюзивності, держава не тільки запроваджує обов’язкові вимоги щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, але й стимулює бізнес працевлаштовувати більше таких людей. Ці заходи дозволяють не лише знизити витрати роботодавця, але й активно сприяти розвитку інклюзивного середовища на робочих місцях.
Ось деякі з ключових інструментів, які пропонуються бізнесу в цьому напрямку вже сьогодні:
1) Дотація на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Цей механізм дозволяє бізнесу мінімізувати фінансові витрати на впровадження необхідних змін і водночас створює нові робочі місця для людей з інвалідністю, сприяючи їхній інтеграції в робочу силу. Максимальний розмір такої дотації залежить від обсягу робіт, необхідних для створення або адаптації робочого місця. Сума державної підтримки може складати:
- 40 мінімальних заробітних плат (320 тисяч гривень) – якщо спеціальне робоче місце створюється шляхом пристосування вже наявного устаткування, технічного обладнання або модернізації виробничих площ. Ця сума покриває витрати на адаптацію існуючого простору під потреби працівників з інвалідністю.
- 100 мінімальних заробітних плат (800 тисяч гривень) – коли робоче місце створюється “з нуля”, тобто передбачає встановлення основного та додаткового устаткування і технічного обладнання. Це включає також інвестиції в спеціалізоване обладнання або машини, які дозволяють особам з інвалідністю повноцінно працювати та реалізовувати свої професійні навички.
2) Цільова позика на створення робочих місць для осіб з інвалідністю.
Така позика є безвідсотковою і може бути укладена на строк до трьох років. Це дозволяє роботодавцям отримати фінансові ресурси для створення нових робочих місць без додаткових витрат на сплату відсотків, що робить такі інвестиції значно вигіднішими. Крім того, позика може бути використана для адаптації робочих місць або розширення виробничих потужностей, що дає змогу збільшити кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю на підприємстві.
3) Фінансова допомога на створення спеціальних робочих місць.
Така допомога може бути надана на поворотній або безповоротній основі. Останній варіант є особливо вигідним для підприємств, оскільки вони не зобов’язані повертати отримані кошти за умови, що ці кошти будуть використані за цільовим призначенням.
4) Фінансування навчання і перекваліфікації.
Багато осіб з інвалідністю потребують перекваліфікації або додаткових навичок для виконання нових робіт, особливо після отримання інвалідності. В таких випадках держава надає можливість безкоштовного навчання або фінансової підтримки у підвищенні кваліфікації, що знімає навантаження на роботодавця.
Нематеріальні вигоди для бізнесу
Але не тільки фінансова допомога від держави стимулює роботодавців створювати інклюзивне робоче середовище. При працевлаштуванні осіб з інвалідністю покращується репутація та імідж компанії. Адже інклюзивність на робочому місці є важливим елементом соціальної відповідальності. Працевлаштування осіб з інвалідністю демонструє, що компанія не лише фокусується на прибутках, але й активно підтримує соціальні цінності. Це може суттєво покращити імідж компанії як у партнерів, так і у клієнтів.
Також в колективах, де працюють особи з інвалідністю, покращується моральний клімат. Інклюзія сприяє розвитку толерантності та емпатії серед працівників. Колектив, де працюють люди з різними можливостями, стає більш згуртованим, відкритим до нових ідей та підходів. Крім того, працівники відчувають гордість за свою компанію, коли бачать, що вона підтримує інклюзію та надає рівні можливості для всіх.
Дослідження також показують, що інклюзивні колективи працюють ефективніше. Справа в тому, що люди з інвалідністю часто мають унікальні здібності до вирішення нестандартних завдань, творчий підхід та високу мотивацію. Це приносить нові ідеї та підходи, що позитивно впливає на загальну продуктивність команди.
Спільна справа
Але крім бажання бізнесу створювати нові інклюзивні робочі місця, треба, щоб і люди з інвалідністю мали бажання інтегруватись у суспільство. Іноді складається парадоксальна ситуація, коли роботодавець звертається в службу зайнятості з бажанням працевлаштувати людей з інвалідністю, але фактично їх не може знайти, тому що вони здебільшого не перебувають на обліку.
Тому зараз ми налагоджуємо обмін інформацією про людей з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані. Центри зайнятості будуть більш активно взаємодіяти з ними і проактивно пропонувати варіанти працевлаштування, перекваліфікації, навчання тощо.
Бізнес також може більш активно долучатись до залучення людей з інвалідністю в свої колективи. Закликаю кожного роботодавця не боятися змін, брати участь у процесі створення інклюзивного середовища та користуватися тими можливостями і вигодами, які це може принести.
Держава, зі свого боку, працює над створення більш сприятливого та прозорого нормативного регулювання в цій сфері. Так, зокрема наразі напрацьовано проект Закону щодо комплексних змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. Ці зміни покликані створити новий формат взаємодії держави, роботодавця і особи з інвалідністю, яка хоче працювати, що базується на принципах підтримки, а не примусу. Ми очікуємо рішення Парламенту щодо цього законопроекту вже найближчим часом.
Дуже важливо розуміти, що інклюзивність на робочому місці – це не лише про соціальну відповідальність конкретного роботодавця, це про наш спільний успіх.
Разом ми зможемо побудувати таку Україну, де кожен відчує себе потрібним та цінним.
Віталій Музиченко, генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю