Чому бійцям, які стали інвалідами під час АТО, складно скористатися можливостями протезування в Україні
Цього року протезування потребують 500 тисяч людей, зокрема поранені учасники АТО. На забезпечення видатків бюджетної програми «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів» за напрямом «Забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації» бюджетом 2015 року передбачено понад 817 мільйонів гривень.
Українські протезні вироби інваліди можуть отримати безкоштовно. Фото з сайту vgolos.com.ua
Допомога Заходу — одноразова
Здавалося б, і кошти держава надає, і підприємства діють у всій країні, на них працюють фахівці — тобто є всі умови, щоб вітчизняна протезна галузь могла надавати людям з інвалідністю високоякісні й зручні вироби, які інваліди, до того ж, мають право отримувати безкоштовно — за рахунок держави. Та все одно чимало людей не бажають користуватися українськими протезами чи візками і замовляють їх за кордоном.
Причини недовіри до вітчизняних засобів реабілітації та можливості виправлення цієї ситуації обговорювали нещодавно у Києві на засіданні круглого столу «Досягнення та проблеми протезування в Україні». Учасниками заходу були представники Мінсоцполітики, Фонду соціального захисту інвалідів, люди з особливими потребами, воїни АТО, члени громадських організацій тощо.
— Вітчизняна протезна галузь відіграє важливу роль особливо нині, у зв’язку з бойовими діями на сході країни. Адже кількість осіб, які потребують протезування, через ці події значно зросла, — зазначив директор Фонду соцзахисту інвалідів Сергій Артюх. — Наші спеціалісти готові надавати послуги з протезування. А вироби фактично не поступаються закордонним. Наші люди, можливо, не розуміють, що допомога, отримана із Заходу, одноразова. А користуючись українськими засобами реабілітації, вони мають змогу проходити багаторазову консультацію, замінювати протез чи візок або підганяти їх у зв’язку зі змінами тіла тощо.
Заважають бюрократичні перепони
З ініціативи Мінсоцполітики та Фонду соцзахисту інвалідів спільно з державними та казенними протезно-ортопедичними підприємствами розроблено і впроваджено на 2015 рік заходи, спрямовані на забезпечення осіб, постраждалих під час АТО, необхідними технічними засобами реабілітації. Ці заходи передбачають співпрацю з медичними закладами, де з учасниками АТО проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо забезпечення їх протезною продукцією. За період проведення бойових дій на Донбасі протезно-ортопедичну допомогу отримали 50 воїнів, більшість із яких забезпечили саме завдяки казенним і державним протезно-ортопедичним підприємствам.
У зв’язку з торішніми змінами до Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні» передбачено здійснювати безкоштовне протезування цих людей без встановлення їм інвалідності.
— Можливо, наша протезна галузь і виготовляє хороші вироби для інвалідів, але одержати їх надто складно, — ділиться наболілим учасник АТО Олександр Кікін. — Веду активний спосіб життя, і мені потрібен мобільний візок. З минулого року не можу його отримати. По-перше, такого, як я хотів би, немає в каталозі протезно-ортопедичних виробів. По-друге, я змушений проходити комісії, перекомісії, збирати стоси паперів — з моїми скаліченими ногами це фізично дуже важко. До того ж, потрібна реабілітація, яка у нас теж не здійснюється належно. Та й статусу учасника АТО я як доброволець досі не можу одержати, бо закону із цього питання ніяк не можуть ухвалити. Отаке ставлення та бюрократичні перепони і змушують наших інвалідів, зокрема воїнів АТО, звертатися по допомогу за кордон.
Обговорення під час «круглого столу» показало, що потрібно переглянути систему одержання технічних засобів реабілітації, зробити її доступнішою. Чому б не створити єдину базу даних про інвалідів, надати їм супровід, щоб полегшити збирання документів тощо. Важливо звернути увагу й на реабілітацію інвалідів, особливо учасників АТО. Людину потрібно готувати психологічно і фізично до того, що у неї будуть штучні кінцівки, навчити користуватися протезами і жити з ними. Реабілітація — це тривалий і складний процес, для якого потрібні спеціальні заклади, належні умови й досвідчені фахівці.
Наталка Щербань