Фото: Суспільне Вінниця
Дві літературно-музичні композиції “Незмінна величина” та “На усі 32, або у кого скільки є” — записали актори барського “Театру Рівності”. Усі вони незрячі або слабозрячі. На репетиції пішло кілька місяців, повідомляє Суспільне.
“Крапки — це наші літери. В кожній клітинці є 6 точок. Кожна означає літеру.
Яна Деревацька не бачить від народження. Книг для незрячих не так вже й багато, каже. Тож вірш, довелося записувати у зошит самій. Хоч і знає текст напам’ять, спокійніше, коли він є під руками.
“Це Інелла Огнєва “А я люблю простих людей”. Мені він сподобався. Я вагалася, думала не вийде. Коли йшла сюди, думала побуду в одній композиції та й усе, але мені дуже сподобалося”, — розповіла акторка “театру рівності”.
Фото: Суспільне Вінниця
Чоловік Яни також незрячий і теж актор барського “Театру Рівності”.
“Попросили прийди, хоч подивитися. Я прийшов, тут щось світло вимикали, мені це не подобалося. Не думав, що буду виступати. Але взяв слова і сподобалося”, — розповів актор “Театру рівності” Назар Деревацький.
Фото: Суспільне Вінниця
На відміну від дружини, папірці з текстами йому заважають. Вчить все на пам’ять.
Бачить людина чи ні — у мистецтві не важливо, тут усі рівні, пояснила режисерка Ірина Дєдова. Підхід до кожного у жінки однаковий.
“Я люблю працювати з аматорами і переконувати людей у тому, що їм дуже багато під силу. Вони можуть не знати себе, проживши 40 років. Ці поступові кроки переконують людей у їхніх власних силах і роблять їх сильнішими, витривалішими і найголовніше щасливішими — це моє джерело натхнення”, — розповіла режисерка Ірина Дєдова.
Фото: Суспільне Вінниця
Яна і Назар працюють у барському товаристві сліпих. В УТОСі й репетиції проводять після роботи. Зокрема в акторів-аматорів — запис у студії звукозапису. Звукорежисер Олександр Дєдов говорить — його підопічні вміють добре слухати, за що їм і вдячний.
“Коли людина не бачить, під час декламації чи співу всеодно десь відвертається у бік, звук уже не той. Потрібно поставити у правильну позицію того, хто записується. З такими людьми легше, вони до всього прислухаються, чітко виконують, що їх просять”, — зазначив звукорежисер Олександр Дєдов.
Фото: Суспільне Вінниця
Барському “Театрі Рівності” — три роки. Заснували його на базі МХАТу, аби соціалізувати людей з вадами зору, розповів очільник МХАТу Роман Григор’єв.
“З людьми продовжує працювати режисер, створюємо різноманітні літературно-музичні композиції, аудіоконцерт в студії звукозапису. Така арт-терапія дозволяє людям соціалізуватися і реабілітовуватися засобами мистецтва”, — пояснив директор барського МХАТу Роман Григор’єв.
Нині у трупі 11 акторів. За понад рік повномасштабної війни актори “Театру Рівності” записали дві літературно-музичні композиції.
Віталій Бондарєв