В Україні є проблема з підготовки фахівців по індивідуальному протезуванню – окуляристів. Про це журналісту УНН повідомив лікар-офтальмолог, доктор медичних наук, професор Сергій Риков та розповів про особливості створення протеза ока.
Лікар розповів, що з початком повномасштабної війни зросла кількість комбінованих травм обличчя з ушкодженням ока. Однак, лікарі роблять все від них залежне аби зберегти очі. Та, на жаль, є випадки коли це неможливо.
“В основному ми зберігаємо око, в 95% зберігаємо око, й серед тих 95% можливо більше половини людей залишається з зором. А частина людей мають запальні захворювання й доводиться видаляти око. Але не просто видаляти, ми робимо пластично-оперативні втручання. Залишаємо саму капсулу ока, імплантуємо туди спеціальний протез, робимо кульку так, щоб протез ока плавав й однаково візуально виглядав, як друге око”, – сказав Риков.
Риков зазначив, що є штучні протези очей з кріолітового скла.
“На сьогодні є штучні протези з кріолітового скла. Це, наприклад, скло мурано, з якого роблять чудові прикраси. Це ідеальне скло, воно таке біле, мутне. З нього роблять білкову оболонку, а райдужку роблять використовуючи спеціальні кольори фарб, але покривають рогівку із кришталю сваровські. Тому штучне око – це дуже творчий, художній витвір. Крім того, це індивідуальне протезування”, – розповів Риков.
Лікар-офтальмолог зауважив, що в Україні є проблема щодо підготовки фахівців по індивідуальному протезуванню – окуляристів.
На сьогодні стоїть проблема підготовки фахівців по індивідуальному протезуванню. Окулярист – це не лікар, це середня спеціальна освіта плюс художня освіта, щоб зробити капіляри на оці, а це десь близько 50 тонесеньких капілярів червоного кольору різних відтінків. Саме окулярист додає той колір, який на другому оці. Практично відрізнити око здорове від протеза неможливо, якщо це з кріолітового скла за сучасними технологіями зроблено. Єдиний нюанс – це вартість. Вартість одного протеза приблизно 700 євро, але термін його придатності до 7 років. Тобто, якщо ми говоримо про пластиковий протез, то він має свої переваги, тому що він трошки легший, але більш якісними вважаються з кріолітового скла та з кришталю сваровські
– розповів Риков.
Професор Риков зазначив, що наразі обмірковується, як в Україні готувати окуляристів.
“Ми зараз думаємо як в Україні готувати таких фахівців. У нас є Валдіс Вальтерс з Прибалтики, він приїхав ще під час першого Майдану й допомагав безкоштовно, ставив свої протези, у нього своя майстерня. Він готовий зробити в себе майстерню, щоб готувати українських окуляристів. Ми ще не знаємо як ліцензувати цю спеціальність у медичну, чи технічну”, – сказав Риков.
Професор зазначив, що в усьому світі – це приватний бізнес й держава потім просто робить замовлення.
“Первинні протези – це 4000 протезів на рік, а можливо до 6000 протезів на рік потрібно буде, тому що у нас є постанова Кабміну, де написано, що змінюється протез для дорослого один раз на 3 роки, а для дитини раз на рік. Тобто, як протез за державні кошти можна отримати? Дуже просто, людина з одним оком – це інвалід 3 групи. Інвалід повинен отримати безкоштовно протез. Значить, коли дається інвалідність є програма реабілітації, коли пишуть програму реабілітації й вказують – заміна штучного протеза один раз на 3 роки, тоді забиваються в бюджет ці гроші й таким чином потім договір повинен заключатися з приватною фірмою, яка це робить і таким чином забезпечуються за державні кошти особи із інвалідністю, тобто ця схема повинна працювати”, – розповів Риков.
Анна Мурашко