Проєкт Victoria Hand Project був створений вісім років тому в Канаді інженерами, його мета — допомогти забезпечити протезами рук тих, хто втратив верхні кінцівки. Для вирішення задачі була розроблена технологія 3D-протезування та система пошуку партнерів в різних країнах. Інженери діляться технологією, забезпечують необхідними матеріалами, а лікарі працюють з пацієнтами і виробляють протези для них (важливо розуміти, що під кожен окремий випадок потрібен конкретний вид протезу, і чи підходить пацієнту цей тип протезування, вирішують лікарі). Як все працює, розповідає генеральний директор проєкту Майклом Пейроне.
На сьогодні за допомогою 3D-друку команда спеціалістів із Університету Вікторії створює протези рук, а також готує кваліфікованих працівників у 14 країнах світу й забезпечує їх обладнанням. Фінансується проєкт коштом приватних доброчинців, а також комерційних організацій та фондів по всьому світу.
Створення 3D протезу руки займає декілька днів, собівартість одного пристрою — 100-150 доларів (це вартість матеріалів). Наразі Victoria Hand Project вже допоміг більше 250 людям у різних країнах. Серед них, зокрема, Кенія, Єгипет, Уганда, Непал, Гаїті, Гватемала, Камбоджа, Еквадор, Канада, США та ін.
На початку 2023 року проєкт розширив діяльність на Україну. Представник ініціативи відвідав дві партнерські клініки у Львові та Вінниці, щоб провести початкове навчання локальних спеціалістів, налаштувати обладнання та продемонструвати роботу пристрою.
Отримані від доброчинців кошти наразі повністю забезпечать високоякісне протезування 100 українців, які втратили кінцівки через війну. Команда проєкту впевнена, що може закрити ще більшу кількість запитів після повномасштабного старту в Україні.
«Все почалося як університетський проєкт»
Першочергово ідея, що стала основою проєкту, з’явилася у доктора Ніка Дечева, професора машинобудування в Університеті Вікторії (Канада). Сьогодні він є засновником і головним технологом організації. Тоді, на початку історії, він збирав однодумців, які би хотіли допомагати людям, які втратили кінцівки. Майкл Пейроне долучився до ініціативи в 2014 році під час років студентства в вищезгаданому університеті, де він вивчав біомедичну інженерію. Для тодішнього студента все почалося з цікавості, а вже згодом він побачив, що ця технологія може змінити світ. Працюючи над Victoria Hand Project та займаючись волонтерською діяльністю, Майкл отримав багато досвіду й знань. З 2017 року це стало його основною діяльністю.
«Victoria Hand Project почався як університетська дослідницька робота, — говорить Майкл. — Він створювався з метою побачити, наскільки реально створити протези рук за допомогою технології 3D-друку. Команда доктора Дечева зробила пробний тест у Гватемалі й опісля місцеві учасники проєкту просили залишити їм пристрої для подальшого використання. Це й наштовхнуло на ідею започаткувати організацію, яка б забезпечувала такими протезами людей по всьому світі. З того часу вона почала рости й працювати в різних країнах».
Наразі команда ініціативи створює технологію протезування, шукає партнерські клініки та навчає персонал, як використовувати цю технологію і робити протези рук безпосередньо на місцях. Victoria Hand Project забезпечує партнерів 3D-принтерами, 3D-сканерами, різними інструментами, а також частинами протезів рук.
На постійній основі в проєкті, крім Майкла, працює троє людей. Також до команди регулярно долучаються студенти-волонтери. Минулого року їх було 50.
Повну версію матеріалу читайте на сайті «Медіа Великих Історій»
Лілія Шутяк, Зю Побережнюк