В одній із найбільших на Канівщині громад, у селі Степанці, відбулося відкриття простору для занять адаптивним спортом. Хаб облаштували всім необхідним та розмістили в окремому приміщенні на території місцевого ліцею, повідомляє “Про все”.
Адаптивний клуб «ReHAB» у Степанцях є одним із 15 переможців конкурсу «Час діяти, Нестримні», який на умовах співфінансування отримав грантову підтримку від Благодійного Фонду «МХП-громаді» в межах програми реінтеграції військових та ветеранів «МХП Поруч» та Державної установи «Спорт для всіх» за підтримки Міністерства молоді та спорту України в межах всеукраїнського проєкту програми Президента України «Активні парки».
Проєкт спрямований на створення та облаштування у громадах спеціальних спортивних центрів для фізичної адаптації, спілкування та відновлення ветеранів та людей з інвалідністю.
Безпосередньо у Степанцях бюджет проєкту склав понад 1,1 мільйона гривень. Як повідомив сільський голова Степанецької ОТГ Олександр Яременко, понад 750 тисяч гривень інвестувала сама сільська громада. Ще по 200 тис. грн виділили Фонд «МХП-Громаді» та «Спорт для всіх».
Степанецька ОТГ, між іншим, стала одним із двох переможців конкурсу в області на втілення проєкту з облаштування ветеранського адаптивного простору. Інший переможець — місто Черкаси.
– Наша громада дивиться на сьогодення і розуміє, що на третій рік війни матиме нові соціальні виклики. Ми всі разом маємо підтримати наших військових, які повертаються додому після поранень, — говорить Олександр Яременко. — Сказати точно, скільки у нас буде ветеранів, які потребуватимуть спеціального відновлення наразі важко. Адже хтось з односельців ще воює, хтось тільки мобілізувався, а хтось проходить складне лікування в госпіталях. Загалом мобілізовано більше 400 мешканців громади. Але ми не дивимось на кількість, а орієнтуємось на якість послуги, яку маємо надати. Такі проєкти, як адаптивний клуб, — реальна можливість інтегрувати захисників до цивільного життя.
За словами керівника громади, у планах на 2025 рік — створення великого ветеранського простору із залученням професійних реабілітологів та психологів, а також окремі ветеранські хаби по великих селах Степанецької громади, зокрема, в Таганчі та Мартинівці.
«ReHAB» у Степанцях заповнений необхідним для системних занять спортивним інвентарем. Його особисто підбирав під майбутні потреби відвідувачів професійний тренер Руслан Барсен. За його словами, комфортно займатись спортивним відновленням тут зможуть одночасно до семи осіб. Кожен із тренажерів не несе навантаження на опорно-руховий апарат, або на суглоби. До того ж, перед тренуванням будуть ретельно вивчати показання лікарів та складати індивідуальні карти тренувань для кожного ветерана та кожного відвідувача з особливим потребами.
Руслан провів майстер-клас та наочно продемонстрував можливості спортивного обладнання, яким будуть користуватись ветерани та інші жителі громади.
– Якщо навіть у людини немає кінцівки, або вона має проблеми з опорно-руховим апаратом, це не протипоказання до спорту, — звернув увагу Руслан Барсен. — Це люди, яких можна реабілітувати й цим самим дати їм можливість відчувати себе повноцінними членами суспільства. Особисто для мене це комфортна робота, відчуваю, що зможу бути корисним захисникам, які повертаються в громаду, адже постійно практикую тренерство, у тому числі маю досвід роботи з хлопцями після поранень. Закупівлю та підбір тренажерів проводив особисто під потреби людей, які вже зараз займаються в залі. Дивився, чого бракує. Всі тренажери є максимально адаптованими для людей з інвалідністю. Кожне тренування буде базуватись на індивідуальному підході залежно від можливостей і потреб моїх клієнтів.
Захисник Олександр Пащенко зараз перебуває вдома, у Степанцях, на відновленні після поранення, отриманого на Харківському напрямі. Але воїн вже подумки знову поряд із побратимами. Втім, поранення спини та кілька перенесених складних операцій не дають поки що такої можливості. Тому він готовий щодня тренуватись, аби якомога скоріше стати в стрій.
Його односелець Микола Порожній – учасник АТО з 2017 року, служив в 17-ій окремій танковій бригаді, дослужився до посади заступника командира по роботі з особовим складом. Миколу Порожнього комісували за станом здоров’я. У чоловіка великий тиск та й вік (59 років) вже дається взнаки. Хоча, говорить, на фронті дуже допомагало його спортивне загартування — свого часу він успішно займався атлетикою. Ветеран не має сумнівів у тому, що Україна вистоїть і переможе.
«Україна збереже свою територіальну цілісність, — впевнено стверджує він. — Повернуться наші захисники до своїх домівок і своїх родин. І ми маємо допомогти ветеранам адаптуватись до мирних умов життя, реінтегруватися в соціум. Тут, в цьому залі, хлопці зможуть збиратись, разом спільно тренуватись, спілкуватись та відчувати плече один одного. Особисто мені лікарі прописали рух, ходьбу та зміцнювальні вправи. Велике навантаження давати поступово. Головне – правильний підхід і результат обов’язково буде».
Слова ветеранів підтримує директор БФ «МХП-громаді» Олександр Пахолюк.
– Це не перше відкриття адаптивного простору, це лише початок. В межах програми «МХП Поруч» ми продовжимо нашу роботу в громадах Черкащини та загалом України, щоб всі наші захисники відчували себе потрібними, мали можливість для відновлення й адаптації. Як наші хлопці разом боронять нас на фронті, так само разом ми маємо бути згуртованими, аби допомагати їм та створювати комфортні умови в мирному житті. Й задля цього ми долучаємося до реалізації таких проєктів як адаптивний клуб у Степанцях, — підкреслив він.
Начальник івент-відділу державної установи Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Єгор Олєксеєнко зазначив, що підтримка ветеранів має бути в першу чергу справою державницькою.
— Ми забезпечуємо тренера всім необхідним, аби він проводив на якісному рівні тренування, долучаючи ветеранів до рухової активності та поновлення фізичних параметрів після поранень. На сьогодні в Україні відкрито 85 ветеранських спортивних клубів. І ми вже маємо 40 нових заявок на реалізацію у новому році. Загалом думаю, що кількість клубів у 2025 році точно може сягнути 200-т. Все залежить від зацікавленості людей. А вона є! Бо ідея адаптивних просторів саме так і народилась. Ми були в робочій поїздці і завітали до нашого знайомого, який за власної ініціативи тренував ветеранів з інвалідністю. Ми вирішили підтримати його ініціативу та поширити її. Приємно, що наш спільний проєкт розвивається у громадах і має перспективу.
Керівник відділу з впровадження Національних проектів БФ «МХП-громаді» Володимир Панченко додав:
– «Час діяти, Нестримні» – справді партнерський проєкт, де в кожного своя місія. Міністерство забезпечує підтримку методологічно, підтримує тренерів, які забезпечують діяльність цих центрів. Бо без тренера такий адаптивний простір залишиться просто залом. Також важливо, що на ініціативу відгукується місцеве самоврядування та виявляє готовність створювати адаптивний простір у себе в громаді. Благодійний фонд бере на себе ті витрати, які не можуть взяти громади за браком коштів. Наприклад, закупити необхідне обладнання, аби зробити простір ще більш інклюзивним та таким, який дійсно здатний допомогти. І ми готові й надалі продовжувати розвивати цей напрямок роботи спільно з партнерами.
Тетяна Балякіна