Протезування / 5 канал
Ветерани російсько-української війни після повернення з фронту адаптуються до цивільного життя. Нерідко в цьому допомагає спорт. Вид залежить, зокрема, і від травм, яких зазнав захисник. Журналістка “5 каналу” Діана Шликова познайомилася з ветераном, який просто зараз представляє Україну на міжнародних змаганнях з веслування. Більше дивіться в сюжеті у випуску новин.
Юрій – ветеран російсько-української війни. Йому 24 роки. Він відпрацьовує вправи з грушею на протезі. Для багатьох військових реабілітація – це не просто фізичне відновлення, а й новий шанс на повноцінне життя.
Ветеран-прикордонник Юрій пережив пекло під час штурму на Донецькому напрямку в серпні 2023 року, коли втратив ногу. Але замість зламатися, він вирішив боротися за власне життя. Спочатку його тренування були з мінімальними навантаженнями, але попри те, що він перебував у госпіталі, чоловік не зупинявся: тренувався на спортмайданчику. Для Юрія найбільша підтримка – це його дружина, рідні та побратими. Через рік і чотири місяці після поранення він не лише відновив фізичну форму, а й почав займатися боксом. І нині готується до бою.
“У мене через три дні після того, як одягнув свій навчальний протез, мав йти на своє ж весілля. Щоразу я здобуваю щось нове для себе, як там правильно піти, як правильно крок поставити. Отримуєш нову запчастину до протезу, ти знову вчишся ще ходити. Це процес довготривалий. Можна сказати, що до кінця життя треба вчитися. Я займаюся боксом і готуюся до бою. І це мені приносить велике задоволення. Мій тренер враховує всі мої специфіки і дає навантаження таке, яке мені потрібне. В принципі, я стараюся не відставати від усіх. Так, я ж можу бути не таким мобільним, як усі, але пробую це компенсувати чимось іншим. Тренування мене загартовують”, – поділився Юрій.
“Коли я сів у човен, я відчув, що це моє і я хочу цим займатися”, – розповів ветеран, військовий штурмового підрозділу 95-ї бригади, параолімпійський спортсмен Володимир Дзюбинський.
Під час боїв біля Лиману на Донеччині Володимир зазнав мінно-вибухового поранення, внаслідок якого втратив ногу. Пройшовши тривалу реабілітацію, він став на протез і взяв участь у змаганнях “Кубку світу” з веслування у Швейцарії. Нині чоловік перебуває на тренувальному зборі в Туреччині.
“І там я вже стаю на перший свій протез, навчальний, і починаю потрохи ходити. Це було дуже важко. Я казав уже на третій день, давайте мені протези і я погнав до хати. Даня почав показувати мені різні вправи, як вставити і підніматися, переходити і переступати. В мене почала змінюватися ходьба на краще, я почав вже коліно згинати. І в той момент я потрохи почав готуватися до тренувань. Мотивацію маю дуже сильну на реабілітацію, на те, що мені треба гарно ходити, що мені треба займатися спортом. Це все завдяки моїй дружині. Я хочу показати суспільству, що хлопці всі можуть встати і займатися спортом. Спорт дуже швидко повертає до життя”, – наголосив Володимир.
Данило – реабілітолог, який допомагає ветеранам повернутися до активного життя після тяжких поранень. За його плечима – понад сім років досвіду у сфері фізичної терапії та роботи з тими, хто втратив кінцівки. Перші кроки на протезах пацієнтам часто даються нелегко, але завдяки реабілітації вони не лише вчаться ходити, а й повертаються до своїх звичних занять, як-от спорт чи кермування автомобілем.
“Бували такі випадки, що казали: я не відчуваю ніякої прогресії, нічого не досягаю. Тоді я роблю ретроспективу. Тоді я кажу: дивись, ми в перші дні самі не могли стати, тепер ми можемо самі встати, пройти пів сотні метрів, використовуючи одну підлокотну милицю. І тоді людина розуміє, що вона досягла особливих вершин. Коли ти щось одноманітне виконуєш, тобі складно оцінити, наскільки ти став у цьому кращим. І коли тобі зі сторони хтось пояснює, чого ти досяг, тоді людина знову відчуває цю мотивацію і гордість за свої успіхи. В мене був пацієнт із двобічною ампутацією, Дмитро. То з моменту поранення і з моменту, як він уже поїхав додому, разом із моєю роботою, разом з роботою перебування в шпиталі, протезуванням пройшло вісім місяців. Він сказав, що це дуже багато часу забрало. На мою думку, це було надзвичайно швидко”, – розповів фізичний терапевт, ерготерапевт Данило Інтелегатор.
Разом із Данилом в одному кабінеті працює Олександр, протезолог, який сам був серйозно травмований в боях за Бахмут. Йому 22 роки. Олександр сам пройшов весь нелегкий шлях реабілітації. Нині допомагає це подолати іншим.
“Спільну мову я знаходжу легко з пацієнтами, бо я сам військовий і нам є, про що поговорити. Пацієнти, коли бачать мене в цій стопі, бачать, як ходжу, кажуть: “О, клас, давай і мені”. Якщо пацієнт хоче, то він спокійно за місяць почне ходити. Мотивують реакції хлопців”, – зауважив протезолог Олександр.
Діана Шликова, Ігор Костюк, Микола Довгий, “5 канал”