07.07.2023 — Сашку зараз 25, а на війну пішов у 19. У нього нема руки, колінного суглоба, але й нема уже осколків у мозку. Тільки шрами на голові лишилися, пишуть Факти ICTV. Здоров’я.
У перші дні великої війни був у Попасній, згодом – в іншій гарячій точці. Під час одного із запеклих боїв ворожий снаряд вибухнув поруч, забравши життя Сашкових побратимів.
А сам він три години лежав у полі під обстрілами з потрощеними кістками й відкритими переломами та ранами.
Коли винесли пораненого з поля бою, почалася важка боротьба за життя.
– Рік провели у різних госпіталях. Операції, ліки, реабілітологи, психологічна підтримка. Вчимося разом жити в нових реаліях, – розповідає мама бійця.
Позаду – чотири місяці нерухомості. А зараз хлопець летить у Німеччину, там обіцяли, як він каже, “полагодити” ногу.
– А руку вже, вважай, маю, просто біонічний протез не встиг приїхати, – посміхається Сашко.
Каже, завжди хотів бути військовим. І дуже переживає, щоб йому не “дали” інвалідність.
– Ну, щоб хоч інструктором зміг працювати, користь приносити, – говорить поранений.
Неймовірна сила духу йому обов’язково допоможе в житті.
Валентина Андрейко
Джерело і фото: Львівський Обласний Центр Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф