19-річний Артем Олійник пішов на війну, щойно йому виповнилось 18. Зараз боєць 3-ї штурмової бригади проходить реабілітацію та готується до протезування в Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN. Захисник прагне якомога швидше повернутися у стрій.
Артем Олійник – із міста Кременчук. Стати військовим хлопець мріяв із самого дитинства, відколи почалася війна на сході України і багато чоловіків з його родини пішли захищати Батьківщину. Тому, щойно Артему виповнилося 18 років, він вирішив доєднатися до лав 3-ї окремої штурмової бригади. Служить із серпня 2023-го року – кулеметником.
Першого легкого поранення юнак зазнав узимку, під час найзапекліших боїв за Авдіївку. А вже за кілька місяців, на початку травня, був важко поранений уже на іншому напрямку.
«Мені треба було змінити позицію. Залишилося пройти 20 метрів, як неочікувано прилетів боєприпас. Я навіть того не чув, геть без звуку, лише почув вибух дуже близько біля мене. Все сталося так швидко, що я розгубився. А коли відкрив очі, то побачив, що мої нога та рука буквально висять на одязі», – пригадує Артем.
Уламки посікли майже все тіло молодого бійця – від ніг до шиї. Найбільше постраждав лівий бік. Важкопораненого доправили до лікарні у Харкові, де медикам довелося ампутувати Артемові ногу.
«Коли я прокинувся, то сподівався, що нога на місці, бо я її відчував. Але, коли підняв ковдру, то побачив, що в мене висока ампутація. Відверто – я не був до цього готовий, це було важко», – зізнається Артем.
Важко було і далі. 26 днів у реанімації. Відмова нирок і 10 процедур гемодіалізу – штучного очищення крові від токсинів та надлишків рідини. Медикам таки вдалося стабілізувати стан Артема, після чого його доправили на подальше лікування спершу до Києва, а потім – до Львова, у Національний реабілітаційний центр UNBROKEN.
«Ми почали займатися з Артемом ще у відділенні хірургії. Спершу вчилися пересідати з ліжка на крісло колісне. Наша мета – відновити силу м’язів, оскільки велика площа м’яких тканин травмована і більша частина м’язів ноги атрофована. Разом з тим, ми щодня готуємо м’язи збереженої кінцівки до подальшої ходьби на протезі. Пацієнт прагне якомога скоріше ходити і докладає до цього максимум зусиль», – розповідає про відновлення пацієнта фізична терапевтка Христина Цап.
Реабілітація Артема буде ще тривалою. Після її завершення молодий захисник хоче повернутися на війну – до своїх побратимів із 3-ї штурмової.
Пресслужба ЛМР