Як працює реабілітаційний простір для ветеранів із порушеннями зору, який наприкінці жовтня відкрився у Харкові, — у свіжому випуску подкасту «Пліч-о-пліч» на Радіо «Накипіло» розповів керівник реабілітаційного напряму громадської організації «Спілка ветеранів та осіб з інвалідністю “Відлуння війни”», тренер таборів активної реабілітації для незрячих захисників та юрист і священник ПЦУ Ігор Шрамко. Він поділився досвідом роботи не тільки з бійцями, але й з людьми, які ще дітьми втратили зір під час Другої світової війни.
Отець Ігор Шрамко зауважив, що організація «Відлуння війни» офіційно працює з 1993 року. Відтоді вона об’єднує ветеранів, які втратили зір під час Другої світової війни. Недавно до неї приєдналися ветерани, що зазнали поранень, захищаючи Батьківщину під час повномасштабного наступу росіян.
У новому реабілітаційному просторі допоможуть опанувати ходу з тростиною
«Основні напрями, які ми вже започаткували на волонтерських засадах, — це допомога в опануванні тростини, орієнтуванні в просторі й опануванні асистивних технологій: телефона, смартфона, комп’ютера», — пояснив представник громадської організації.
За його словами, чимало людей приходить до реабілітаційного простору по допомогу. Це не тільки ті, хто нещодавно втратив зір, але й люди, які давно користуються тростиною, проте через війну були вимушені переїхати в інший район. Такі люди потребують допомоги в освоєнні нового маршруту.
Отець Ігор Шрамко сказав, що зазвичай в організацію приходять рідні чи друзі людини, яка втратила зір. Вони шукають не тільки практичних порад, але й підтримки. Священник зауважив, що під час першого спілкування з людиною, яка щойно дізналася, що не зможе бачити, він одразу намагається пояснити ветеранові, що життя ніколи не буде таким, як раніше.
Верес, який утратив на війні зір
Незрячий ветеран Віталій, на позивний Верес, який нині живе у Вінниці, а до повномасштабного вторгнення жив на Рівненщині, захоплювався механікою і мотоциклами. Віталій іще 2011 року став до лав ЗСУ, склавши присягу в Харкові.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, я, як військовий, прекрасно розумів, що війна — це не комп’ютерна гра. Усвідомлення того, що ти можеш загинути, постійно з тобою. Тому я розумів, що рано чи пізно може бути поранення або смерть», — сказав ветеран.
У лютому 2023 року Віталій дістав множинне поранення, зокрема наскрізні поранення очниць і термічні опіки очей. Попри те, що чоловік утратив зір, з допомогою психологів та інших фахівців він знайшов сили жити далі. Нині він не соромиться ходити без чорних окулярів і переконаний: люди мають дивитися на його обличчя та очі, якими їх зробили росіяни.
В інстаграмі ветеран російсько-української війни Верес розповів про життя незрячої людини після повернення з фронту й чемпіонати зі стронгмену. Він поділився рецептами, адже кулінарія — це нове захоплення ветерана.
Проблеми Другої світової війни актуальні нині
«Наскільки нове життя буде активним, яскравим і повноцінним, залежить від самої людини… Нині дуже багато поранених людей. Ті питання та проблеми, які були актуальні понад шістдесят років тому, залишаються актуальними й сьогодні», — переконаний Ігор Шрамко.
Тому, на його думку, перезавантаження ГО «Відлуння війни» на часі. Нині організація, зокрема, ставить за мету налагодити комунікацію між реабілітаційними центрами, шпиталями, лікарнями, фахівцями із супроводу ветеранів у питаннях, як бути й куди звертатися незрячим людям.
У найближчих планах організації зробити реконструкцію входу в реабілітаційний простір, щоб у приміщення, розташоване в напівпідвальному поверсі, було зручно заходити людям із тростинами й на колісних кріслах. Для цього в організації наразі немає фінансування, але до відновлення можуть долучитися всі небайдужі.
Володимир Носков