Військовий ЗСУ втратив ноги на фронті, але зберіг кохання! Життя без бар’єрів (ВІДЕО)

Залишився без ніг, але вже навчився ходити на протезах заради своєї коханої. Історія військового Ростислава, який, не дивлячись на важкі випробування війною, знайшов сили освідчитись своїй дівчині, та зробити пропозицію. 22-річний Ростик вже планує своє весілля.

Розстріляли впритул росіяни. 29 лютого 2024 року розпочалася нова історія 22-річного Ростіка. Хлопець втратив кінцівки, втім не жагу до життя.

«Викопали яму, звичайно маленьку, і я вже не витримав, кажу, я ляжу трохи подрімаю, накрився спальніком, там отак чуть дальше йшла канавка, мабуть пацани теж задрімали і ніхто не дивився на дорогу, ну і до нас зайшли і почали з пулемета розстрелювать просто», – розповідає військовослужбовець Ростислав.

Жвавий та завжди усміхнений. Ростислав ділиться із нами своїми досягненнями у реабілітації:

«Я кожен день на ньому, і їздію постійно на ньому, рірновагу тримаю. Паркуватися на задніх колесах вмію, не знаю нашо воно пригодиться, але нехай буде».

Навіть аби сісти на крісло колісне довелося докласти чимало зусиль. Втім хлопець до всього ставиться із легкістю. Наполегливий у тренуваннях. Він вже опановує протези.

«Я стою, я не сиджу, не лежу – я стою! Дуже стискало, і воно до того навіть до болю, пекло до того, шо це було нестерпно, максимум 5 хвилин і все, а сьогодні я вже фактично 2 години на них був. Мені одразу сказали, що перші відчуття буде боляче, буде незвично, а зараз отак кожен день давайте навантаження, я буду звикати і звикну, і навіть не помічатиму», – розповідає Ростислав.

Кожна, навіть маленька, перемога Ростислава відбувалася на очах його реабілітологів. Втім для нього вони стали не лише лікарями, а й друзями.

«На удівленіє научився бистрее чим думав, намного бистрее. Він дуже наполегливий, і от в тому плані коли я кажу розслабся я зараз трошки наклоню, просто спробуй утриматься в цьому положенні, він не міг розслабитись і постоянно дьоргав оці ручки але ми дуже швидко знайшли компроміс він молодий хлопець і постійно рухається вперед вперед у нього є цілі великі».

«Ми вчилися тому шо він не зможе постійно ходити на протезах це висока ампутація подвійна, тому більшу частину свого життя він буде проводити не на них, це або просто в дома і пересуватися по можливості, а на вулиці зима і це буде крісло колісне», – фізична терапевтка Тетяна.

Спонукала Ростислава до швидшої реабілітації мета – зробити пропозицію своїй дівчині:

«Думаю чого його тягнути, поїхав купив обручку і зробив пропозицію. Ну от уже весілля вже, як на протези встану, я не хочу весілля на візку».

«Він дуже сильно хотів це зробити на протезах тому в нас ціль, що він на протезах піде до вівтаря. Ця ціль буде досяжна, що він сходить, ну як би він одружиться, дойде просто туди на своїх ногах так сказати тому це дуже велике щастя», – каже фізіотерапевтка.

«А давай на перегонки, ми в гонки граєм доречі».

Своєю незламністю Ростік надихає і оточуючих. З Тетяною вони навіть влаштовують перегони. Буденна реабілітація – точно не про нього.

«Те що ми навчалися в залі, в коридорах, там скрізь рівна поверхня – це лінолеум, а тут – асфальт, він завжди кривий».

ДніпроTV отримали запрошення на весілля Ростика. Тож далі буде…