Втратив ногу під Кремінною: Андрій Марчук повертається на фронт, воюватиме з протезом

Андрій Марчук повертається до побратимів на фронт після реабілітації у суперсучасній клініці протезування, реконструкції та реабілітації Superhumans Center, пишуть Факти ICTV. Здоров’я.

Протягом місяця він освоював протез ноги, вчився не лише ходити, а й бігати, та навіть стрибати. Вважав, що це обов’язково знадобиться на фронті, куди він вирішив, попри всі перестороги лікарів, повернутися.

Воювати на протезі можна, якщо є мотивація. А вона в Андрія є.

Він – херсонець, учасник Майдану, звідти в 2014-му пішов на фронт. Відтоді – на війні.

24 лютого 2022 р. припало на 9-й місяць його ротації. У той день підрозділ Марчука перебував у Луганській області.

– Ми знали, що нас атакуватимуть, тому зібралися й чекали команди. Перший день був дуже жорсткий, – згадує воїн.

За всю повномасштабну війну легких днів на фронті ні в кого не було.

12 лютого Марчук дістав поранення під Кремінною — наступив на протипіхотну міну.

Андрія евакуювали до Слов’янська, де зафіксували та знеболили ногу, а в Краматорську провели операцію з ампутації.

Потім були Дніпро та Рівне…

Після лікування боєць рушив до Львова, знав, що там відкрилася сучасна клініка протезування, реконструкції та реабілітації Superhumans.

Саме у Львові у Андрія, що має позивний Бабай, з’явився друг – американський бульдог.

– Я страшенно здивувався, коли побачив, що у паспорті собаки записана кличка – Бабай, — з усмішкою пригадує чоловік.

Сам боєць зве його Тезкою, бульдог відгукується. Тезка пройшов з Андрієм всю реабілітацію в центрі.

Не хочуть розлучатися й далі. У планах ще місяць відновлення, а потім – знову служба. Марчук повертається головним інструктором батальйону. Навчатиме молодь.

– Мій підрозділ нині воює, ми колись були здебільшого пішоходами, а зараз почали літати, — натякає воїн.

Історія Андрія Марчука невипадково з’явилася на офіційному сайті МОЗ. Медики не лише висловили захоплення мужнім захисником, а й подякували клініці Superhumans за їхню надважливу роботу.

До речі, усі послуги для постраждалих від війни – безоплатні. Лікарню фінансують донори та партнери.

Валентина Андрейко

Фото: МОЗ

Джерело: МОЗ