Військовий Олексій Дернов зміг подолати усі виклики після поранення та повернутися до повноцінного життя. Вже за рік після втрати руки, важких травм ніг і тривалої реабілітації він здійснив свою мрію — пробіг дистанцію в 10 км. А ще зіграв свій перший діджей сет, повернувся до улюблених занять середньовічним боєм, займається благодійністю, живе активно та відкритий до нового досвіду.
“Я заздрив усім, хто міг бігати. Бо сам провів місяці прикутим до ліжка, а потім пересувався на кріслі колісному перш ніж зміг ставати на ноги та робити хоч якісь кроки”, — пригадує Олексій перші місяці після того, як у важкому стані та з ампутованою правою рукою потрапив до госпіталю в Запоріжжі.
Історія поранення Олексія
Це був червень 2023. Військовослужбовець 37-ї окремої бригади морської піхоти Олексій Дернов, повернувшись з навчань в Британії, отримує наказ — разом з побратимами штурмувати ворожі позиції на Донецькому напрямку.
“Умови були дуже складні, без попередньої розвідки ми бігли під обстрілами та ворожим наглядом 4 кілометри. Багато хто з нас одразу отримав кульове поранення, решта продовжували відстрілюватися. Але кілометр землі ми таки зачистили”, — розповідає захисник.
Ворожа куля зачепила й Олексія — поранила праве плече. Коли його підрозділ відступав на евакуацію — прилетіла міна. “Я буквально два метри не встиг до дерева добігти”, — останнє, що пригадує чоловік з того бойового виходу.
Прийшов до тями військовий вже у госпіталі в Запоріжжі без руки. Кістки та м’язи дуже посікло осколками, тому кінцівку довелося ампутувати вище ліктя.
“Мені ще й ногу хотіли ампутувати. Турнікет стояв понад 7 годин і нога увесь цей час була без кровообігу. Але я почав вередувати. Сказав, не дам різати ногу (сміється)”.
Реабілітація та протезування
До поранення Олексій жив активно, багато бігав та займався середньовічними боєм — вид спорту, де учасники в історичних обладунках змагаються в поєдинках із використанням сталевої не нагостреної зброї. Опинитися раптово прикутим до ліжка було справжнім вироком для чоловіка.
“Поранення були всюди: руки немає, ноги побиті, шлунок порізаний, осколок у печінці. Усе це тисне… Ще й побратим загинув. Тоді я 24/7 був під крапельницями, багато ліків, постійно щось боліло. Було й таке, що сльози самі по собі текли… Але більше не через свій стан — через втрату друга.»
Реабілітація, поступові фізичні навантаження та сила волі Олексія принесли результати. Вперше ставши на доріжку, щоб знову навчитися ходити, захисник пройшов 30 метрів замість 5, наступного разу — 400, 500 і скоро почав ходити самостійно. Каже, доля йому подарувала ще один шанс на життя, і він не може провести його лежачи в ліжку.
Відновивши мобільність, Олексій почав шукати можливості протезування, адже складний випадок ампутації — потребував високої експертизи та технологій. Так, військовий став учасником програми від фонду Future for Ukraine та поїхав на протезування у США до провідного міжнародного центру Medical Center Orthotics & Prosthetics (MCOP).
Протезування у MCOP — нові можливості для життя після ампутації
Центр MCOP працює вже понад 20 років, з яких 18 — був офіційним підрядником Міністерства оборони США у протезуванні американських ветеранів Іраку та Афганістану. Тут є та необхідна експертиза та перевірені роками протоколи роботи з високими ампутаціями, яких, на жаль, зазнають тисячі наших захисників.
Програма протезування та відновлення у центрі розрахована на 4-6 тижнів, залежно від складності. Протезист та реабілітолог працюють у парі, щоб максимально налаштовувати протез під потреби пацієнта. Інтенсивні тренування з фізичними терапевтами, холістичний підхід з турботою про людину та програма адаптації до реального життя з протезом дозволяють пацієнтам MCOP робити впевнені кроки вже в перший тиждень лікування.
Олексій повернувся з Америки з сучасним протезом та впевненими навичками, як ним користуватися у побуті. І це мотивувало його знову повернутися до активного життя, яке було в нього до поранення. І навіть більше.
Спочатку ветеран відновив свої улюблені тренування з середньовічного бою, поєднуючи із заняттям спортом, пробував свої сили у важкій атлетиці. А згодом — двічі взяв участь у забігу для ветеранів з втраченими кінцівками — Go to the Future, який щорічно відбувається в Києві.
“Це була моя перша пробіжка після поранення на 3 км, було важко, але підтримка була потужна. Наступного року я пробіг аж 5 км, і вже на фініші поставив собі нову ціль — 10 км. Тому і взяв упор на біг та витривалість. Мені це подобається, відчуваю себе вільним, коли біжу.”
Дофамінова реакція на власні успіхи Олексія допомагала йому відкриватися та пробувати щось нове. У Олексія була ще одна маленька мрія — він хотів спробувати себе діджеєм. І якось ветерану запропонували навчитися діджеїнгу та зіграти свій перший сет для учасників благодійному забігу “Go to the Future – 2025”.
А кілька тижнів тому Олексій зумів здійснити те, про що мріяв з тих часів, коли лежав прикутий до ліжка — подолав дистанцію в 10 км. Ветеран зізнається, що його ліва нога так і не відновилася повністю після поранення: пошкоджений нерв позбавив стопу чутливості та стабільності. Та і відсутність руки не допомагає у спорті. Але досягти таких результатів він зумів лише завдяки наполегливій роботі над власним тілом.
Протезування, що повертає до повноцінного життя, тепер і в Україні
Віднедавна центр MCOP відкрив (поки у тестовому режимі) своє представництво в Києві, щоб забезпечувати українцям високотехнологічне протезування та відновлення не за тисячі кілометрів, а вдома. Для пацієнтів, які протезувалися в американському центрі, це можливість проходити регулярні чекапи, відвідувати безоплатні групи підтримки для ветеранів з втраченими кінцівками та отримувати необхідну підтримку спільноти після ампутації.
«Втрата кінцівки змінює не лише тіло, а й сприйняття себе. Щоб людина могла повноцінно жити з протезом, вона має відчувати контроль над кожним рухом. Коли рух стає природним і комфортним, мозок починає сприймати протез як власну кінцівку. У цьому прогресі ключовими є професійна підтримка поруч та готовність пацієнта працювати над собою», — коментує Андрій Петрук, директор MCOP Україна.
Програма адаптації після отримання протеза
Протез – це інструмент, який дає змогу людині відновити втрачену мобільність. Втім щоб опанувати його – потрібна командна робота, мотивація та віра у власні сили. Тому у центрі MCOP Україна діє спеціально розроблена програма адаптації та оптимізації під час та після протезування.
«Коли пацієнт робить перший крок чи впевнений рух з протезом — він починає вірити в себе. Я не змушую рухатися, я нагадую, навіщо це. У кожній такій спробі залучені не лише м’язи чи техніка, а цілий шлях людини до себе. У MCOP Україна ми працюємо як одна система підтримки — терапевт, протезист, технік, менеджер, ментор, пацієнт і його родина. Жоден із нас не зробить дива сам. Саме завдяки такій системній роботі люди повертають контроль над тілом і життям», – Вероніка Кравченко, фізичний терапевт у MCOP Україна.
За словами ветерана Олексія Дернова, протезна підтримка має бути доступною впродовж усього життя. При активному користуванні, як у його випадку, деталі протеза зношуються, а тіло поступово змінюється, тому своєчасний доступ до кваліфікованої допомоги суттєво полегшує повсякденне життя. Захисник розповідає, що відкрив для себе нове захоплення, яке може стати джерелом доходу — демонтаж і збирання меблів. А з новою біонічною кистю, яку Олексій нещодавно отримав в межах навчання для протезистів у центрі MCOP Україна, такі робочі процеси виконувати значно легше.
“Мене дуже мотивує, коли я пробую щось нове робити з протезом і мені вдається. Вже вкотре переконуюсь: наші обмеження частіше живуть в голові, а не в тілі”, — нагадує Олексій Дернов.
