Ця нагорода була найважчою: як запорізькі паралімпійці здобували медалі в Парижі

На Паралімпіаді-2024 в Парижі українську збірну представляли 140 спортсменів, серед яких семеро – із Запорізької області. Запорізькі паралімпійці здобули чотири медалі: золото завоювала Марія Помазан, срібло та бронзу – Микита Барабанов, бронзу – Максим Ніколенко, інформує 061.ua.

Про свої емоції від участі в Паралімпіаді спортсмени поділились під час урочистої зустрічі в Запоріжжі.

Чемпіонка без тренувального майданчика у рідному місті

Для легкоатлетки Марії Помазан це вже четверта Паралімпіада. Тричі вона ставала чемпіонкою Паралімпійських ігор у штовханні ядра, ще двічі виборювала срібну медаль. Марія зізнається, що золото у Парижі стало для неї найважчою нагородою. Через війну в країні їй дуже складно психологічно налаштовуватись на змагання.

– Ця моя нагорода була, мабуть, найважчою. По-перше, немає умов для тренувань, по-друге, емоційний стан. Ми хвилювались кожного дня, кожної ночі. Особисто мені снилися сни погані про Україну. Ми намагались відпочивати, але ми думками завжди були із Запоріжжям, з Україною. Ми намагались налаштовуватись, Тамара Володимирівна (тренерка – ред.) налаштовувала емоційно. Ми приїхали і треба було робити роботу, показувати, що таке Україна. Мрія завжди, коли гімн лунає на весь світ, показати, що Україна вільна, незламна. Завдяки нашим ЗСУ ми можемо стояти на п’єдесталі і чути гімн України – це неймовірні емоції, – згадує Марія.

Свою нагороду спортсменка присвятила Збройним Силам України.

Марія Помазан планує брати участь і в наступній Паралімпіаді, яка відбудеться в Лос-Анджелесі у 2028 році. Але для підготовки до змагань їй необхідні умови у Запоріжжі. Адже Марія тренується на занедбаному майданчику, який їй з тренеркою Тамарою Едішерашвілі доводиться облаштовувати самостійно.

– Таких умов для метання як у нас, немає в жодного спортсмена в світі, розумієте? Коли я бачу, в яких умовах тренуються інші спортсмени, я навіть не знаю, що сказати своїй спортсменці, щоб у неї була мотивація, – каже Тамара Едішерашвілі.

Вона додає, що серед її вихованців є дуже перспективний спортсмен, який за наявності якісних умов для підготовки зможе потрапити до складу Національної збірної і представляти Запорізьку область на наступній Паралімпіаді.

Тренерка неодноразово зверталась до представників влади з проханням вирішити проблему відсутності тренувальної бази. Після повернення з Паралімпійських ігор в Токіо в 2021 році вони разом з Марією знову публічно заявили про це. Але нічого не змінилось і їм знову довелось самостійно косити бур’яни на занедбаному майданчику.

– Результати виходить показувати завдяки ентузіазму, завдяки талановитому тренеру. Ми і в гаражі тренувались під час ковіду, ми і вдома тренувались, ми і на вулиці тренувались, ми і в ЗНУ тренувались в нашому спортивному залі – де тільки можна, – розказує Помазан.

Під час Паралімпіади в Парижі Марія та її тренерка Тамара Володимирівна зустрілась з секретаркою Запорізької міської ради Регіною Харченко, яка перебувала у відрядженні в столиці Франції. Очільниця міста пообіцяла допомогти привести до ладу майданчик, де тренуються підопічні Тамари Едішерашвілі.

– Є земельна ділянка, яка в дуже занедбаному стані, тому що по ній були постійно якісь реорганізаційні процеси, то вона була в оренді, то її передали на якесь обласне підприємство, потім знову повернули. Там просто треба навести лад: покосити, прибрати. Ми вже дали доручення нашому КП «Титан», щоб вони приїхали і привели її до ладу – це найменше, що ми можемо зробити, – підкреслила Харченко.

Марія Помазан після невеличкого відпочинку сподівається розпочати підготовку до чемпіонату світу-2025 вже на оновленому тренувальному майданчику.

Срібло і бронза на вагу золота

Легкоатлет Микита Барабанов на Паралімпіаді виступив спортсменом-лідером для Оксани Боторчук з Дніпра. Їм вдалось здобули срібло з бігу на дистанції 100 метрів та бронзу – на дистанції 400 метрів. Свої нагороди Микита, як і Марія Помазан, присвятив українським захисникам і захисницям. Спортсмен також відзначив, що одним з найскладніших під час змагань було налаштуватись психологічно.

– У нас фінал був на 100-метрівці і раптом новини з Полтави ( 3 вересня армія РФ влучила у будівлю Інституту зв’язку у Полтаві – 55 людей загинули, 328 – постраждали). Це був дуже важкий удар для нас. Проте ми з Оксаною, з якою я бігаю, ми зібрались і намагались з холодним розумом підійти, проте думками ми були в Україні. Це була важка підготовка, надважкі медалі. Ще раз хочу подякувати всім присутнім в залі та Збройним Силам України, завдяки яким це все вдалось нам, – розповів Микита.

Досвідчений гравець у настільний теніс Максим Ніколенко вже мав в своїй медальній скарбничці золото і срібло у командному розряді, а також бронзу в особистому розряді. Він мріяв здобути особисте золото на Паралімпіаді в Парижі, але знову завоював бронзову нагороду. Максим каже, що на цьогорічних іграх йому довелось провести один з найскладніших матчів за всю свою кар’єру. Це був матч з п’яти партій проти чинного бронзового призера Паралімпіади француза Клемана Бертьє.

– На цих іграх я пережив один із найскладніших матчів в своїй кар’єрі, це був четвертьфінальний поєдинок за вихід в півфінал. Я ніколи не грав настільки важкого матчу. Але як ви бачите – я виборов бронзову нагороду. Це не золото, я не зміг підняти наш прапор на найвищу сходинку п’єдесталу, щоб звучав наш гімн, тому я трохи засмучений цим. Але найскладнішим для мене був етап підготовки, тому що ти не розумієш як ти будеш готуватись, – розповів Максим.

Він підкреслив, що в Запоріжжі одна з найкращих в Україні баз для тренувань з настільного тенісу. Але він переживав, через те, що не було вирішено питання з бронюванням від мобілізації для його тренера.

– Цей постійний психологічний тиск, який треба було переживати, і ти не знаєш, як буде далі, як будеш тренуватись. Сподіваємось, ми разом з керівництвом області зможемо вирішити якось це питання, щоб ми якісніше могли готуватись і щоб тренер залишився готувати нас на наступні Паралімпійські ігри, – додав спортсмен.

Усі призери, учасники Пралаімпійських ігор в Парижі, а також їх тренери отримали грошові сертифікати від обласної та міської влади. Зокрема, чемпіонка Паралімпіади-2024 Марія Помазан отримала грошовий сертифікат на 1 млн грн, а її тренерка Тамара Едішерашвілі – на 500 тис. грн.; срібний та бронзовий призер Микита Барабанов – сертифікат на 800 тис. грн, а його тренери Костянтин та Олена Рурак – на 500 тис. грн.; бронзовий призер Максим Николенко – на 360 тис. грн., а його тренер Володимир Панасенко – на 200 тис. грн.

Відповідно до указу президента Володимира Зеленського запорізьких спортсменів та тренерів за досягнення високих результатів на Паралімпійських іграх відзначили державними нагородами.

Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено Марію Помазан, а її тренерку Тамару Едішарашвілі – орденом княгині Ольги ІІ ступеня Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено Микиту Барабанова, його тренера – Костянтина Рурака – орденом «За заслуги» ІІ ступеня, , орденом «За мужність» І ступеня нагороджено Максима Ніколенка, а його тренера Володимира Панасенка – орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

Катерина Клочко