15-річний Єгор Таран, який втратив ногу в ДТП у серпні 2024-го, нині вчиться жити із протезом та повернувся до занять з мотоболу.
Про це хлопець, який займається мотоболом з 12 років у складі мачухівської команди “Дружба”, розповів Суспільному.
Аварія, у якій Єгор втратив частину ноги трапилася 31 серпня 2024-го у Полтаві в мікрорайоні Пушкарівський. Врятував хлопця друг родини – військовий Дмитро, який випадково опинився на місці. Чоловік швидко наклав турнікет на кінцівку.
Момент зіткнення та, як йому накладали турнікет пам’ятає, говорить хлопець.
“Я їхав, не перевищуючи швидкість. Я їхав по своїй смузі. Ну й автівка не пропустила, порушила правила дорожнього руху й «підрізала». Падав я, вдарився ногою виходить, ногу відбило та й усе”.
Єгор Таран після втрати ноги став на протез, нині вчиться жити із ним. Суспільне Полтава
За словами Єгора, на місці зіткнення випадково опинився друг сім’ї – Дмитро.
“Виходить, що його тільки навчили накладати турнікет, ну і він наклав. З грибів їхав, пощастило, що так трапилося, бо могло все бути по-іншому”.
За словами речника Полтавського райуправління поліції Василя Зуба, 39-річного водія автомобіля Volkswagen визнали винним. Тоді унаслідок зіткнення 14-річний мотоцикліст отримав тяжкі травми. За словами Єгора, він упродовж місяця лежав у міській дитячій лікарні. Далі проходив реабілітацію в ортопедичному санаторії. І вже в листопаді вперше став на протез.
“Я був морально подавлений, дуже важко було починати жити, бо починалося, так би мовити, нове життя. Вчився заново ходити, поставили мені протез, я ж оце в реабілітаційному центрі вчився. Ходили-ходили, ходили-ходили так довго. І нагору, і вниз, по всій території бігали, і на бігових доріжках вчився ходити. І на східцях, і стрибати, бігати”.
15-річний Єгор Таран із мотобольним мʼячем. Суспільне Полтава
Ходити на протезі навчився за два тижні. Минулий навчальний рік займався онлайн та закінчив з відзнакою.
“Спочатку, як був без протезу, то це взагалі, дуже важко було. Навіть просто морально серед дітей, як вони б бігали, стрибали, а я сидів би. На цей рік вже буду виходити в школу на звичайне навчання, буду з усіма дітьми навчатися, з друзями”.
Хлопця підтримували однокласники та вчителі з Розсошенської гімназії, де він вчиться. Нині Єгор знову їздить на мотоциклі, вперше після отриманої травми сів на нього у жовтні минулого року ще без протезу. Тоді завести транспорт йому допомогли.
“Відрізняється, але воно не дуже заважає, хіба трішки. Більше – незвично, що не так відчувається, як ногою. Що не можу ступнею порухати, десь, як хочу порухати ступнею, але я не можу”.
Єгор Таран планує повернутися у мотобольну команду “Дружба”. Суспільне Полтава
Єгор планує продовжувати сімейну традицію – грати в мотобол у складі команди, через яку пройшло три покоління його родини.
“Грає тато, дід-тренер. Дід – тренер збірної України, тренер також і мотобольної команди в Мачухах. Тато – капітан збірної України та капітан мотобольної команди в Мачухах, дядько – механік нашої команди та механік збірної України. Буду перевчатися грати лівою ногою й буду грати”.
Катерина Люшень, Марина Пахуща