Один із останніх травневих днів видався сонячним, теплим, без дощику. Тож і вирішила завітати до Катерини Харченко з м.Лебедина,

аби поспілкуватися з господаркою і розповісти читачам тижневика «Будьмо разом» про цю добру, чуйну, сильну духом жіночку-майстриню на всі руки.

Швидко працюють тоненькі пальчики, підбираючи ниточки, вміло вплітають їх у красивий візерунок. 14-річна Аліна Ярмак з Осокорівки, що на Бобровиччині, вишиває рушник – символ нашої неньки-України. Ясні очі поглядають у бік захопливих поглядів. Захопливих не лише через те, що робота складна для підлітка, а насамперед через особливість дівчини, яка вправно…

На столі лежить картинка для вишивки. Дівчина бере в зуби голку, нахиляється і встромляє у візерунок. Потім язиком піднімає край картинки, зубами бере голку, витягає її. І знову так само встромляє. Хрестик за хрестиком вимальовується на канві яскраве зображення. Від напруження у вишивальниці червоніє обличчя, трохи пітніє лоб.

Тетяна Копакинська із села Качківка, що на Ямпільщині, попри важку форму дитячого церебрального паралічу (ДЦП), намагається жити повним життям і навіть морально підтримує батьків та друзів у важкі моменти. Дівчина багато читає й обожнює вишивати, за зиму власноруч вишила хрестиком сорочку.