Згідно зі ст.15 Закону України «Про дорожній рух», кожен громадянин, який досяг зазначеного в цьому документі віку і не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортним засобом (далі ТЗ) відповідної категорії.
Таким чином людина з обмеженими можливостями (інвалід) повинен досягти потрібного віку, пройти медичну комісію у відповідній установі й отримати довідку про допуск до керування транспортним засобом певної категорії. Потім – пройти навчання в авто школі за типовими програмами підготовки водіїв й успішно скласти теоретичний і практичний іспити в Державтоінспекції. У результаті він отримає посвідчення водія-інваліда і матиме право кермувати мотоколяскою чи автомобілем, спеціально переобладнаним для ручного керування, а також транспортними засобами, до конструкції яких внесені необхідні зміни для керування ними водіями-інвалідами.
Дозвіл на установку розпізнавального знака «Інвалід» видає ДАІ. Такі знаки розміщують на лобовому та задньому склі в правому куті.
Водії-інвалід, згідно з пунктом 2.8 ПДР, має додаткові права, а саме: він може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2, 3.35-3.38, 5.33-5.34, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18. Крім того під час керування автомобілем у населеному пункті йому дозволено не пристібатися ременем безпеки.
Згідно з п.2.12 ПДР, власник ТЗ (зокрема, водій-інвалід) може в установленому порядку передавати керування ним іншій людині за наявності в останнього посвідчення водія відповідної категорії. Але якщо довірена особа не має посвідчення водія-інваліда, вона позбавляється додаткових прав, котрі надані законом лише автомобілістам-інвалідам.