Право голосувати має бути забезпечено для всіх, хто постраждав унаслідок війни – як серед військових, так і серед цивільних, пише ЛІГА.net
Майбутні повоєнні вибори в Україні, хоч би коли вони відбулися, супроводжуватимуться численними викликами, пов’язаними з наслідками російського вторгнення. Один з найбільш критичних – доступність виборчих дільниць для людей з інвалідністю. Ця проблема стане ще більш актуальною, ніж раніше, через збільшення кількості поранених військових і цивільних, які постраждали від війни.
Чи готові дільниці приймати виборців з інвалідністю
За інформацією першої леді Олени Зеленської, станом на листопад 2024 року в Україні було понад 3 мільйони людей з інвалідністю. За період повномасштабного російського вторгнення їх кількість зросла на 300 000.
У 2019 році в Україні був ухвалений Виборчий кодекс, який передбачає, що з 1 січня 2025 року всі звичайні виборчі дільниці мають бути доступними для людей з інвалідністю. У тому ж 2019 році Громадянська мережа ОПОРА провела дослідження доступності приміщень для голосування. Лише 15 (3%) з 500 виборчих дільниць, внесених у вибірку, були повністю доступними.
Цьогоріч Центральна виборча комісія оновила дані про стан 26 536 дільниць із 33 205 виборчих дільниць, зокрема їхню доступність для людей з інвалідністю (частина інформації досі відсутня, зокрема про дільниці Херсонської області). Дані про інклюзивність охоплюють 37 індикаторів, об’єднаних у блоки, їх проаналізуємо нижче.
Прилегла територія
Станом на червень 2025 року лише 32,81% виборчих дільниць (10 912 дільниці) мають одне або більше облаштованих безоплатних паркомісць для осіб з інвалідністю. 45,31% дільниць (15 072) взагалі не обладнані такими місцями, а про 21,88% (7277) інформації немає. Лише навколо 42,12% дільниць (14 009) створено простір без бордюрів або інших перепадів висоти.
Важливим індикатором інклюзивності виборчої дільниці є позначення доступних і безпечних напрямків руху. Такі елементи допомагають людям з інвалідністю та іншим маломобільним групам вибрати зручний маршрут до входу в дільницю чи інших важливих зон. Станом на червень 2025 року лише 21,8% виборчих дільниць (7 241) були обладнані такими позначеннями, а на 56,4% дільниць (18 743) вони відсутні.
Вхід до будівлі
Більшість виборчих дільниць відповідають вимогам щодо ширини входу, дверей або хвірток. Зокрема, 69,8% дільниць (23 202) мають ширину входу не менше 0,9 метра. Лише 8,8% дільниць (2727) не відповідають цій нормі.
Іншим важливим критерієм є відсутність сходів перед входом до виборчої дільниці. У випадку, коли вони є, важливо, щоб люди з інвалідністю й маломобільні групи населення могли потрапити до приміщення за допомогою пандуса або іншого підіймального пристрою. Серед проаналізованих дільниць 33,3% (11080) не мають сходів. 32,5% дільниць (10 799) мають сходи, але не обладнані пандусами чи підіймальними пристроями, що створює суттєві бар’єри для маломобільних виборців. Ще 30% (9974 дільниці) мають сходи, але разом з тим обладнані пандусами або підіймальними пристроями, що забезпечують альтернативний доступ. Дані про 7277 дільниць відсутні.
Наявність пандуса сама по собі не гарантує доступності, адже він може не відповідати вимогам ДБН. У таких випадках навіть за його наявності доступ для людей з інвалідністю залишається обмеженим. Серед проаналізованих дільниць лише 45,3 % мають пандус, що відповідає нормам ДБН.
Шлях до будівлі виборчої дільниці також має відповідати вимогам ДБН. Цей маршрут має бути зручним і безпечним для людей з інвалідністю, зокрема тих, хто пересувається у кріслах колісних. Згідно з даними ЦВК, близько 33,1% виборчих дільниць (11 023) мають підхід до будівлі, що відповідає державним стандартам і будівельним нормам. Шлях до майже половини, а саме 45% дільниць (14 961), не є доступним.
Внутрішній простір
Навіть за умови безперешкодного входу до будівлі бар’єри всередині неї можуть унеможливити реалізацію виборчого права виборців з інвалідністю. 92% дільниці (23916) розташовані на першому поверсі. Ще 7,9% (2048 дільниць) – вище першого поверху, а 0,1% (22 дільниці) нижче першого поверху.
Навіть якщо виборча дільниця розташована на першому поверсі, важливо, чи наявні інші перешкоди, що можуть ускладнити доступ для людей з інвалідністю або представників маломобільних груп. Будь-які пороги, вузькі проходи чи інші бар’єри можуть стати суттєвою перепоною на шляху до приміщення. Серед усіх дільниць у 32,5 % дільниць(10 802) дільниці мають різні перешкоди на шляху до них.
Ще один важливий індикатор – це наявність засобів орієнтування й інформаційної підтримки всередині будівлі, що допомагають людям з інвалідністю й маломобільним групам безпечно пересуватися. Лише 17,4% (5792 дільниці) мають відповідні засоби. Натомість 60,7% дільниць (20 192 об’єкти) не забезпечені знаками орієнтування.
Кабінки для голосування людей з інвалідністю
Наявність кабіни для голосування, пристосованої для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, є дуже важливим індикатором, адже відсутність такої кабіни, по суті, позбавляє право виборця на таємницю голосування. 35,3% дільниць (11 757) мають пристосовані для виборців з інвалідністю кабіни, а на майже половині дільниць, а саме 42,8% (14 277), таких кабін немає.
Санітарні приміщення
Пристосованими для осіб з інвалідністю й маломобільних груп мають бути санітарні приміщення. У більшості виборчих дільниць, а саме 68,3% (22729), вони відсутні. Лише 9,8% (3255 дільниць) мають спеціально облаштовані вбиральні.
Це загальний індикатор, що охоплює ширший спектр потреб людей з інвалідністю й маломобільних груп населення. Наявність таких приміщень не гарантує, що туалет має обладнану кабіну, пристосовану для заїзду та безпечного переміщення осіб у кріслах колісних.
Лише 6,8% виборчих дільниць (2248 об’єктів) мають у вбиральнях кабіни, пристосовані для осіб у кріслах колісних. Натомість на 71,4% дільницях (23 736 об’єктів) такі кабіни відсутні.
Нагадаємо, що Громадянська мережа ОПОРА підготувала Дорожню карту для забезпечення організації повоєнних виборів в Україні. У документі акцентовано на тому, що через наслідки російського вторгнення держава має забезпечити можливість проголосувати для значно більшої кількості людей з інвалідністю.
Михайло Балик
аналітик Громадянської мережі ОПОРА